Дзянь Лі Пилипчук ввімкнув свій комп’ютер, вже наперед знаючи, що буде далі. Взагалі, Дзянь Лі останнім часом всіляко намагався уникати вмикання комп’ютера, а ввімкнувши старався якомога швидше вимкнути. І погані передчуття його не обманули. Першою завантажилася програма Мікротехнологічної корпорації. На екрані з’явилося обличчя дівчини-кіборга. Як завжди, вона була одягнута в голубий фірмовий комбінезон. Саме обличчя - оскільки її зовнішність спеціально була задумана таким чином, щоб красиві жіночі риси поєднувалися з штрихами, які підкреслюють штучне походження тої краси. «Врешті, це ж не важко, - відзначив подумки Дзянь Лі. - Все-таки за вікном 2564 рік».
– Доброго дня, шановний Дзянь Лі Пилипчук, - промовила дівчина з монітора.
– Доброго – доброго,– погодився він.
– Шановний Дзянь Лі, за час що минув з нашої останньої розмови Ви не передумали?
– Ні, рибко, не передумав, – за час спілкування Пилипчук вже вивчив її ім’я, чи то пак – маркування, однак лінувався щоразу вимовляти складний та безглуздий набір букв та цифр.
– Нагадую Вам, – безпристрасно продовжила «рибка», – що першого червня 2564 року закінчується акція по безплатній заміні старих моделей кіборгів IWU-K2500-XD на нові моделі IWU-K2560-XS, сервісні центри припинять приймати їх у ремонт, припиниться супровід та оновлення програмного забезпечення. У разі поломки Вашого екземпляра, Вам доведеться купувати нову модель. А це, при Вашому розмірі пенсії, є неможливим. – Дівчина зробила невелику паузу, Дзянь Лі промовчав. – До того ж нагадую, що нова модель Імітатора Жінки Універсального IWU-K2560-XS має наступні переваги у порівнянні з IWU-K2500-XD:
– вп’ятеро збільшена інформаційна база;
– додаткові чотири налаштування рівнів інтелекту;
– додаткові чотири налаштування рівнів чутливості;
– покращена координація рухів;
– гарантійне обслуговування протягом п’яти років.
«Як це все мені набридло! – подумав Дзянь Лі, стараючись відволіктися від вислуховування переваг нової моделі – уся ця щоденна нав’язлива реклама». Дівчина продовжувала розказувати про покращення та вдосконалення, демонструючи графіки продуктивності ролики з порівняльними тестами різних моделей.
Дзянь Лі продовжував споглядання уже давно на пам’ять вивчених картинок, думаючи про своє. «А цікаво, чи Галя це все чує? Який у неї рівень слухової чуттєвості? Який задокументований і який зараз після стількох років експлуатації? Хоча народ на форумах відзначає, що 500-ті моделі погіршенням слуху на старості не страждають» - думав він. Час від часу він поглядав у нижній куток екрану на годинник. Як правило, екзекуція тривала близько 20 хвилин.
– А планується продовження акції ще на півроку? – спитав Пилипчук, перериваючи ролик про щасливого власника нової моделі. Уже більше трьох років акцію щоразу продовжували.
– Ні, акція продовжуватися більше не буде. Кількість не вилучених з експлуатації IWU-K2500-XD є надто мізерною, – відповіла «рибка». – До кінця акції залишилося 3 дні.
«А що, якщо справді, в один зовсім не прекрасний день Галя зламається? Як я тоді житиму? У ремонт не прийматимуть. Запчастин теж практично не відшукати. На нову модель грошей нема. Та й взагалі – чому вони нянькаються зі мною, могли б дати команду радіосигналом і гаплик би їй настав миттєвий. Чи може в таких старих моделях нема такої функції? Але ж і жаль мені її віддавати. Дарма, що трохи ногами шаркає. А що з того, що нова літатиме як балерина? Ну й що: трохи поскрипує під час сексу останні роки. З цим же можна миритися!» Дзянь Лі вагався. Міняти чи не міняти. Усі знайомі уже поміняли. Усі вихваляють IWU-K2560-XS. А з іншого боку ніби шматок себе відтинаєш, частину свого життя». В цей час ролик закінчився і на екрані знову з’явилася дівчина-кіборг.
– То ви і далі сумніваєтесь? – запитала вона.
– Сумніваюся, – чесно зізнався Пилипчук.
– У мене для Вас ексклюзивна новина.
– Яка ще?
– У зв’язку з відсутністю жодної логіки у Вашій поведінці, Мікротоехнологічна корпорація оплатила послуги медично-психологічної бригади, яка відвідає Вас післязавтра та проведе тестування Вашої психіки, інтелекту, перевірку стану здоров’я. Оцінить умови ваші проживання, умови експлуатації IWU-K2500-XD.
Від несподіванки Дзянь Лі навіть не спромігся відразу відповісти. Деякий час вони мовчки дивилися одне на одного.
– Я ж не відчиню двері, – врешті видавив він.
– Отримано дозвіл мерії на примусове розблокування ваших дверей, оскільки ваш випадок потребує детального вивчення.
– Зовсім озвіріли вже. Я ж пенсіонер, ветеран праці. Я на вас у суд подам, – не втримався Пилипчук.
– Всіх цих незручностей можна уникнути, взявши участь у акції.
«А може вона блефує?» – промайнуло в його голові. Треба буде подивитися в інтернеті, чи є щось схоже.
– Я ще подумаю до вечора. Можна? – спитав він.
– Маєте час до завтрашнього ранку.
– А можна з повною заміною особистості?
– За умовами акції – у нову модель переписується тільки інформація щодо ваших вподобань.
– А може у зв’язку з тим, що я ветеран, та з тим, що я у числі останніх залишився, корпорація піде мені на зустріч.
– Це питання виходить за межі моєї компетенції.
– А Ти подумай своїми алгоритмами, коли у твоєму досьє буде значитися, що Ти три з половиною роки не могла умовити старого Дзяня Лі пристати на умови акції, за якими йому пропонувалася один тільки позитивні покращення.
– Це питання виходить за межі моєї компетенції.
– А ти «рибко» якої моделі?
– IWU-K2550RS.
– Ото ж, треба корпорації дати пропозицію, щоб поміняли на нові моделі кіборгів рекламної служби. – Аж тут Дзянь Лі схаменувся, зрозумів, що наговорив зайвого. – Пробач, рибочко, мою надмірну емоційність. Я звик до своєї старої. Давай я ще подумаю над вашими пропозиціями, а ти дізнайся чи можна якось врахувати мої побажання. А ввечері ще раз поговоримо, - а сам подумав: «До чого світ докотився, перед роботами прогинаємся.»
– Добре, шановний Дзянь Лі, до побачення.
– До побачення, рибко.
Зображення на екрані згасло, почала завантажуватися нова програма. Дзянь Лі розвернувся на кріслі і крикнув: «Галю, твою мать, де кава? Скільки можна чекати?» Не встиг він закінчити, як двері в кімнату відчинилися і на порозі з’явилася його Галя, або точніше кажучи IWU-K2500-XD з тацею в руках. На таці парувала філіжанка кави.
«До вечора подумаю, та щось придумаю. Якось же цих роботів можна обвести навколо пальця. На те ми люди, щоб бути розумнішими від них. А кава добра!» - Відзначив подумки Пилипчук.
- Дякую, Галю. Можеш йти, - звернувся він до першопричини неприємної розмови. – Я чашку сам на кухню віднесу.
