- А що далі, за тим пагорбом?
- Нічого...
- Вони навмисне зробили його вищим за інших, щоб ти не побачив. Можливо, там яма, і коли ти впадеш туди, то відчуватимеш себе зубною пастою в білому тюбику, що закінчується і котру неможливо видавити...Не буде сил, бажань, відчуттів. Може бути й таке, що там тебе чекають твої рідні і близькі, і відчуття, як матеріальне явище мають смак і поверхню.
Закрий очі, ніхто цього не помітить, ти ж повернутий спиною до всіх. Жоден не здогадається, що ти відчуваєш насправді, про що думаєш...Постав стандартну заставку, трохи підфарбуй очі, щоб не видавати їхнього істинного кольору.
- А хмари? Що мені роботи з хмарами?
- Порахуй їхню густину, кількість, об’єм . Поки ти будеш цим займатись, вони забудуть про тебе...
