Кінокомпанія «Країні потрібен Литвин», разом з «Бюджет пікчерз» та компанією «Славутич» представляють.
Фільм «Кааліція».
У фільмі знімались:
Ю.Тимошенко
В.Ющенко
В.Янукович
В.Литвин
Р.Богатирьова
Н.Шуфрич
С. Вакарчук
А.Яценюк
Р.Зварич
А.Шкіль
І.Плющ
Та інші…
2009 рік. Кулуари Верховної Сільради. В залі повний безлад, все схоже на студентську комуналку. Ряди порожні. На місці шпрехера сидить Яценюк. Він підняв вгору руку з затиснутою в ній хлопушкою. Вистріл. Запускається система Рада для голосування. Смужка повзе екраном вниз. З останніх рядів з різних кінців залу зриваються двоє. Це Шуфрич і Зварич. Вони, перестрибуючи ряди, як на бігові з бар»єрами, наввипередки мчать вперед, нажимаючи кнопки голосування на всіх місяцях. Так приймається закон про держбюджет на 2010 рік. Плющ, який все проспав, сидить в кутку і просить оголосити по фракціях… У синьому кутку тренери Шуфрича витирають українським прапором піт з його чола, виймають капу з рота і дають настанови… В помаранчевому кутку тренери Зварича годують свого підопічного сендвічем і доповідають про результат третього періоду поєдинку «Лейкерс»... Законопроект прийнятий… Але спортивна програма виконана не до кінця. Тепер другий раунд. Завдання (знову ж таки, стрибаючи через ряди) позривати якомога більше прапорців ворожої партії з депутатських столиків… Яценюк стріляє. Шуфрич без капи, а Зварич з недожованим сендвічем в роті зриваються з місць і біжать… По дорозі обидва збивають з ніг Плюща, який надумав сходити в буфет… Замість нього на місці сидить кіборг китайського виробництва, який пластмасовим голосом без упину торочить: «Утримався! Утримався!». Проходить ще півгодини і починається традиційна процедура блокування трибуни. Сьогодні черга Януковича. Він, як Шварценеггер, проламує ряди ворожих нардепів і займає місце під трибуною, на якій від страху скоцюрбився в приступі епілепсії Турчинов. Десь в залі починається крик, який глушить все. Це Шкіль. В величезний гучномовець він закликає всіх до роботи над виведенням України з кризи, спричиненої великими фінансовими вливаннями в китайську економіку. Звісно, ніхто не слухає, адже не хоче пропустити можливості послемитись під трибуною. Журналісти, які спостерігають за цим хаосом з балкона, починають робити ставки. Згідно статистики, найкращим бійцем є Шуфрич. Проходить ще 10 хвилин і Яценюк починає позіхати, після чого оголошує перерву до завтра.
Ніч. Кабмін. В прем»єрському кабінеті горить світло, а на вікні стоїть вазон з квіткою. Видно темний силует з косою. «Юстас – Алексу»… Якісь таємні коди, шифри і паролі… І під кабміном поступово більшає «Мерседесів», «Бентлі» і «Ленд Крузерів». Вкутавшись в своїх сек»юріті в кабінет до прем»єра просочуються Ющенко, Турчинов, Шкіль, Вакарчук, Луценко і Кириленко. Сідають за стіл, підходить Богатирьова, здає партію в брідж. В тиші і в грі проходить ніч. Коли нарешті в когось запищав тамагочі в кишені, увага перейшла на упрілий годинник. Всі починають задавати собі запитання «Навіщо я тут?». Прем»єр порушила мовчання першою. «Любі мої, як би я вас не ненавиділа, але щьо ж це діється?! Ніяк не можемо прийти до результату. Кароче, я тут падумала, і нам треба аб»єднати зусилля заради нашого спільного блага! І на благо України!». Другим обізвався Луценко: «Це добуе. Але ми то тут пуи чому?» Тимошенко: «Я вважаю, щьо треба сфармувати кааліцию! Кааліцию демакратичних сил! У складі БЮТ і НУНС». Луценко: «Пані Пуем»єу, але ж ви таке кажете вже не впеуше. І уік тому, і два… одне і те саме. У нас не вийде». Тимошенко повертається до Ющенка, який копирсається в портативному вулику з китайськими електробджолами. «Вітя, скажи ти шось!». Ющенко повертає липку голову і каже: «Любі друзі! Наша країна зараз – як ніколи – потребує сильної і дієздатної влади, і саме тому ми мусимо докласти всіх можливих зусиль задля об»єднання….» «Вітя, блядь! – перебиває Тимошенко. – Закрий рот. Прокинься, ау!.. ми не в ефірі! Говори нормально!». «А, хорошо, детка! Прости, с этими жужжащими существами голова кругом идёт… Вот сосед Володька уже до четвёртого уровня дошёл, где маток можна кормить нанонектаром и увеличивать производство пчёл-рабочих…». Втручається Кириленко і Шкіль, який прийшов в новій вишиванці з вишитим зображенням Мерілін Монро. «Пане Президент, давайте до справи!»
Ющенко: «До справи, так до справи. Кароче, пацаны, надо скооперироваться. Патамушо меня уже достала эта проффесура донецкая, дышать не дают, за карманами смотрят, отпечатки пальцев с госбюджета ежедневно снимают… Голосов у нас катастрофически не хватает и наши дистрофические попытки что-то сделать в дело не превращаются. Предлагаю прислушаться к дорогой Юлечке, которая, хоть и сука, да истину нынче глаголет…»
«Ми маєма падалати карупцию! Чужу» - доповнює радісно але схвильовано Тимошенко.
Проходять двогодинні торги, за час яких тамагочі Турчинова всирається двічі і помирає, а в самого «Законопроектора» починається депресія, і йому викликають швидку. Всі інші в нормі і врешті решт погоджуються на коаліцію демократичних сил. Ющенко нахиляється до сплячого Вакарчука, який голосно хропе. «Славик! Напиши о нас песню!» «Не можу, тональності закінчились…» - відповідає Вакарчук і заспівує стару «Дякую тобі, за те шо вивів із запою…»
І ось приходить «завтра». Збирається рада на чергову стрєлку. Плющ завбачливо несе харчі з собою в пакеті. Зварич приходить в футболці «Лейкерс», Шуфрич з чемпіонським поясом по версії «PRU» їде залою верхи на Герман. З-під шпрехерського столу виповзає пом»ята лисина Яценюка. «Доброго ранку, панове, прошу зареєструватися, вимкніть «Халф-лайф» і ввімкніть систему «Рада». В залі не зареєстровано жодного порядного депутата, ранкове засідання клубу Верховної Ради оголошую відкритим, прошу сідати». До слова запрошують Прем»єра, яка прийшла з розпущеними патлами і в «гадах» (видно вплив Шона Карра на її свідомість). Тимошенко йде до трибуни, яку чомусь ще забули заблокувати. «Маї хароші! Я оголошую про створення кааліциї демакратичьних сил у складі БЮТ та НУНС. Нас багато, і нас не падалати!»
В залу вривається Черновецький і компанія під кайфом і починають стріляти в нардепів, косять всіх підряд. Заляпана кров»ю підлога не дає змоги Плющеві нормально поїсти і він тихо обурюється. Черновецький з істеричним сміхом-криком фанатично бігає по залі і прикладом добиває тих, що ще ворушаться. Не чіпає лише Литвина, який ще потрібний країні. Яценюк втрачає свідомість і цим миттєво користується Адам Мартинюк, пересідаючи за комп»ютер шпрехера, тому що на власному не запускається «Діабло 2» а в «Косинку» грати набридло… Слуги мера стріляють в повітря і кричать «Слава Байконуру!», а сам Черновецький підходить до трибуни, вирубає ударом по шиї – як кролика – Тимошенко і каже: «Я……..и моя команда………….молодая………таки что-то делаем…………….. важное!...»
