___І ось відбулись чергові вибори. Цього разу – мера Києва. Підбивши підсумки, осмілюсь констатувати той факт, що тепер Київ – найкосмічніше місто України.
___І, тим не менше, будь-який літаючий об»єкт уже при вльоті в столицю наштовхнеться на пробку. Але ж попри статус космічного міста у наших космонавтів немає космічних кораблів.
___Пізно пити «Боржомі», нам чергові 4 роки доведеться слухати заяви з мерії, на кшталт: «Я и моя команда… молодая… что-то делаем… важное…». Найгірше, що професіоналів в Раді (і в Київраді і в Верховній) і на керівних посадах практично не лишилось. Профани керують країною, тому нас досі за кордоном сприймають як варварську і необтесану державу (а, точніше, великий шматок території). Пан Зварич, який завжди був мені несимпатичним і нагадував Берію, був міністром юстиції без юридичної освіти. Пан Луценко – міністром внутрішніх справ без армії в біографії…
___І хоч пасічник керує країною, солодко не живеться нікому. Ну, майже нікому. Ті, кому все ж солодко, мають як мінімум ще одне громадянство, окрім українського… В багатьох вже почалась алергія на мед. Навіть в тих, хто раніше сприймав його нормально. Та, на мою думку, вина насамперед лежить тут на сплячій, хворій і лінивій свідомості тих, хто має право голосу – на народові. Про що можна говорити, коли досі є наївні ідіоти, які ведуться на кілограм гречки і банку прострочених консервів за тиждень до виборів?...
___Скоро в країні зареєструють новий вид спорту: бій мандатами. І нашим спортсменам в цьому виді спорту рівних не буде! Разом з місцями в партійних списках продається і держава. Разом з державою в статусі приданого йде народ. Хто кому належить вже не видно, бо той, кому належить перший, належить третьому, а третій – шостому і так далі… А засідання Верховної Сільради пропоную перетворити в найрейтинговіше телешоу! Там же все є, що для цього треба: і екшн, і комедія, і еротика (це я про Плюща, коли той позіхає), і детектив і триллер… Короткий сюжет першого сезону телешоу можна описати в декількох реченнях, якщо стисло. Перша серія: «Сходка двох банд на новій території». Всі братаються і, поклавши язики на плечі, обіцяють-клянуться і присягають на вірність Вітчизні (у кожного вона – різна, а в декого – подвійна)… дають клятву Бюрократа, поклавши руку на зґвалтовану куртизанку-Конституцію… Друга серія: «Вибори пахана». Кожні намагаються випхати на цукровий трон свого царя… Ніяких результатів нормальне голосування не приносить, і тоді починається бойовик і детектив. У в.о. пахана хтось цупить картку для голосування, і в когось з братви вона також пропадає… Всі шукають злого демона, який це зробив… Нікого не знаходять, починають перший турнір «Боїв мандатами». В кінці серії ідуть титри, де крупнющими буквами пишеться: «Під час зйомок передачі жоден депутат не постраждав». Третя серія: «Хрещений батько». Вмішується Президент, годує народ медом з екранів телевізорів, в кінці серії складається враження, що ми живемо в найкращій з можливих країн, в нас все є, всього вдосталь, жодних проблем немає, а завтра взагалі буде ще краще!! В додаток крупним планом показують як Суркіс натхненно витирає соплі об колегу-Шуфрича. Четверта серія: «Київська блокада». Один блок, виправдовуючи перше слово в своїй назві, блокує трибуну. Інший блокує першому вихід з зали… Одним словом, психофізичний триллер. Крові небагато, але ж оскільки кров голуба, то всім дуже страшно і цікаво… В кінці кінців голосування таки відбувається, шляхом підняття вгору виделки з наколотим на неї окороком… Кінець серії розрахований на молодь, тому що показуються напівпорожні ряди зали, і крупним планом нардепи, які грають в дурня на мобільному, розгадують судоку і дрімають, а депутати-жінки рекламують один одній нову серію від «Оріфлейм». Нарешті п»ята серія: «Межі абсурду». Суцільний екшн і бойовик. Аж дух захоплює! Всюди йде зачистка. Всі нищать один одного всіма можливими способами.
___Президент ліквідує суд, але його воскрешає ще один суд… Cуддю звільняють… Потім звільняють тих, хто звільняв… Хвиля маразму накриває країну, як цунамі Індонезію. В кінці все вибухає, горить-палає, руйнується, клуби диму піднімаються в небо… Президента живцем з»їдає голодний Прем»єр… Президент встає з «попелу» і їсть Прем»єра… Так відбувається декілька разів. А тим часом розповсюджуються чутки, що насправді країні потрібен Литвин! Литвин форевер! Одним словом, все зникає, а в кінці величезними буквами на екран вилізає «HAPPY END!». А потім стандартне: «фільм створено на кіностудії ім.Довженка, за сприянням Президента України…. Особлива подяка Прем»єру…» і т.д… і тут ніхто не забуває похвалити один одного…
___Скоро, мабуть, знову нові вибори… Єдиний, за кого можу трішки порадіти – це за музикантів, бо сам музикант. Їм то буде хоч якась можливість заробити…
