Малий Петрик сьогодні вперше вимовив літеру «р». Вийшло це в нього якось несподівано. Стояв Петрик на колінах біля дивану, тримав у руці іграшкову машину і голосно «диркав».
– Дил-дил-дил… – старався Петрик, аж раптом його язичок сам знайшов потрібне місце, – д-р-р-р…
Досягнення Петрика першим помітив старший брат Андрійко, який за столом готував уроки.
– Мамо! – покликав Андрійко матусю. – Послухай Петрика!
Раділи всі, а найбільше – Петрик.
– Двер-р-р-і… Р-р-иба… – вимовляв малий і сам сміявся від задоволення.
В кімнату зайшов тато.
– Тату! – підбіг до батька Петрик. – Скажи яке-небудь слово і я його теж вимовлю!
– Бал-кон… – сказав тато перше слово, яке йому прийшло в голову.
Петрик не довго думав, а голосно промовив:
– Бар-р-р-кон!
Сміялися всі, а найголосніше – Петрик.
Чому вони сміялися?
