Ти щодня зустрічаєш людей.
Ти приймаєш їх в свої обійми, впускаєш в своє серце, віддаєш їм себе...
а потім – відпускаєш, ніби нічого й несталося.
Ти щодня зустрічаєш людей.
Ти знаєш їх тривоги. Ти знаєш що думають вони і чим живуть.
Ти щодня проводжаєш їх додому, вказуєш їм шлях, відчиняєш двері.
Ти ведеш їх туди, де вони потрібні, де на них чекають, і де вони знайдуть себе.
Ти відкриваєшся перед ними, вислуховуєш їхні почуття, переживання, страхи, приймаєш їхню любов і допомагаєш знайти одне одного.
Ти щодня зустрічаєш тисячі людей.
Ти – частина їхнього життя, вони – твого.
Ти ведеш туди, де сідає чи сходить сонце, де ростуть діти і народжуються ідеї.
І я люблю тебе.
Ти щодня зустрічаєш людей.
А одного разу ти зустрів мене.
І навчив...
навчив бачити життя... і долю – навіть у буденних речах.
Спасибі тобі.
