- Музика є дуже важливою в нашому житті. Я любити музику дуже сильно. В основному я любити такі види музики, як...
- Люблю, Семе, люблю.
- Так, вибачте, я люблю такі види музики: естрадну... Міс Гувер, я не можу – вона дуже важка.
- Знаю Сем, зараз для тебе ця мова важка. Але не пройде і двох років...
- Не пройде, міс Гувер, не пройде – я загнусь за пів року, зламаю язик, пошкоджу ротову порожнину і втрачу залишки свого юного розуму.
- Але, Сем, твої батьки. Як на рахунок твої батьків? Ти подумав про своїх батьків? Що скаже Джоан, що відповість Джеймс? Ти знаєш, як ти їх засмутиш? Вони ж бо платять шалені гроші, щоб ти, ледарю, вивчив українську як свою рідну. Як вони після цього спокійно поп’ють чайку?!
- Ну той що? Мені байдуже. Вона не для мене. Ця мова мене доконає! Навіщо вона мені здалась?
- А ти, мабуть, хотів би поїхати цього літа в Київ? Всі з вас хотіли б. В культурну столицю. Відвідати їх паби і холи, насолодитися розкішшю їх вулиць і магазинів? Скуштувати справжнього рошенівського шоколаду і запити його класичним живчиком?
- Київ, звичайно – хто ж не хотів би.
- До речі діти, в мене радісна новина. Семе, ти якраз нагадав мені: консульство України розгляне наші документи в четвер. Нас попросили підійти і щось заспівати, щоб вони побачили, що ми дійсно британський шкільний хор, а не якісь там нелегали.
- Урааааааааа!!!!
- І все ж Міс Гувер, я не розумію чому всі повинні вчити ту українську?
- Сем, ну як тобі сказати...
- Так і скажіть.
- Розумієш, Семе. Зараз ти знаходишся в творі. Все твоє життя, всі твої переживання, всі твої мрії і надії заховані в кількох рядках і без них ти абсолютний нуль.
- Брехня, міс Гувер. Відверті макарони. Ви хочете, щоб я повірив в цю маячню?
- Семе, тобі вирішувати. Але одне слово. Одне слово проти чудової барвистої милозвучної історичної співочої мови і ти, Семе – дівчинка.
- Аааааа я дівчинка!!! (дівчинка-Сем бігає по класу)
- Це не так і погано. От якби ти був мікробом.
- Ааааа, я мікро... (зник).
- Нумо дітки, хто ще хоче, розповісти на пам’ять домашнє завдання. Чи ви також вважаєте українську надто важкою?
- Ні-ні. Я, я, я. (піднімають руки).
- Гаразд, але перед цим давайте підготуємо пісеньку, що співатимемо в четвер.
Діти починають співати пісню, що оповідає про нелегку долю українського народу та його героїзм, а автору не залишається нічого, окрім як поставити.
