Життя набуло смислу після двадцятипяти років, коли втрачене не повернути, і розумієш, шо все то фігня, шо втрачене. Хочеться бо найбільше спокою, а особливо від оточуючих родичів. От вони і стають ускладненням номер 1 в житті творця власного Его-щастя. Так, зараз часи індивідуалів-егоїстів. І ми – пророки їхні. Нащо кидати погляди на оточуючих? Взагалі, хто такі ті оточуючі? – Жалюгідні людишки! Ковзають, човгають, снують, існують навколо тебе. Гельмінти, що прагнуть проникнути у твій всесвіт і там оселитися, аби ссати з тебе останні соки і води,,, Всі ці хробачки потребують знищення. Звісно, якщо не лізтимуть у моє життя, то хай живуть, хай собі багняться, хай їм грець. Та коли вони лізуть – відстріл по повній… Дайце в руки кулямёт!
«Тра-та-та!»
Мізантропічним голосом скрикує ППШ. Класика жанру. наче з воєнних фільмів вистрибує голос пороху і сталі.
Що є люди? – Гною купи…
Трупи, піхви, діти, уди…
Юди
Іісуси…
Зрадники ви і прошаки.
Богатирі і невдахи.
Хто спасіння вам по крові?
Ви. - купа гною
Крик душі розірвав тишу, мов ніж краяв крепдешин.
А могли б збагнути, що хробацтво – не найкращій спосіб існування на планеті Земля, чи як там її всесвітня назва!? Нове покоління егоцентриків гряде. Дивіться, не прогавте, коли треба буде перестроїти крихітні мізки на нову хвилю, бо хвиля захлине океанською водою ненависті і спротиву. Ін-ди-ві-дуалізм! – Гасло прийдешнього часу. А ви тут кричите нам про те, що інші навколо існують. «Немає Бога, тілько Я!» Вам Бог потрібен? – Вам потрібна Палка, яка покарає винних,якої ви боїтеся, або найвищий Вожак, який скаже вам за що вмирати, чи куди бігти. Вам аж ніяк не Бог потрібен. Бог – це Любов. А хочеш любові – не заважай ближньому твому робити його справу, не лізь у душу. Туди вас точно ніхто не запрошував. Коли буде потрібно – покличу по допомогу, і тоді проявите любов вашу. А без того не просіть мене ВАС любити. Я вас ненавиджу!!! Ви для мене – ніщо і нічим залишитеся. Даруватиму любов коли схочу і кому схочу,а не тим, хто її випрощує, виклянчує, виманює. Пронизливим голосом: «Ну дай нам своїх грошей, допомоги, любові, підтримки» ( потрібне підкреслити). Ви – не мій світ. Світ змінюю Я! Свій власний світ, до якого нікого не пускаю. Зрозуміло?
А-а-а… ВИ все одно глухі і сліпі хробачки. Вас лишень поливай і давай копирсатися у власному багні. Для когось це багно – гроші, для іншого речі, для другого ідеї. Всі ви однакові. Человеки, ви – біомасса мавп, яким якийсь бовдур дав можливість стати Людиною, а ви її Прокохали…
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design