Добро… Які асоціації виникають в нас коли ми вживаємо це слово? Чи завжди ми можемо назвати наші вчинки добрими, щирими, хорошими? Чому багатьом людям це слово приємніше ніж зло? Щоб реально оцінити ці запитання і об’єктивно відповісти на них, необхідно замислитись над сутністю наших думок і вчинків, над істинним поняттям «Внутрішній світ» і над гармонією душі і тіла, над світоглядом однодумців і протилежних за точкою зору людей. На мою думку добро – це коли ти всім своїм серцем і всієї відкритою, так саме так відкритою душею бажаєш комусь того, що б побажав собі самому. З іншого боку значення добро має антонім – зло. Зло – це повна протилежність добрим поступкам і благородності.
На даний час в Україні можна підвести межу під поняттями добра і зла. В нашу країну прийшов такий час, що як то кажуть «кожен риє під себе» і кожен зробить все для того, щоб йому було краще, і ніхто не буде зважати на те, як там живеться сусіду. В цьому випадку спрацьовує приказка « риба шукає де глибше, а людина де краще». Люди стали на стільки скупі і безжалісні один до одного, що далі нікуди, якась просто нездорова конкуренція. Можливо вони забувають, що ніхто не вічний, і багатств з собою в могилу не забереш. Принцип такий – чим більше маєш, тим ти жадібніший і тим більше хочеш мати. В 90 роки, під час розвалу СРСР, почали «вилазити» на гору бандити і тутешня мафія, але на даний час всі вони притихли і пішли в політику.
В нашій державі панують розкрадення і хабарництво. І не дивно, що народ скаржиться : «Ой, ми такі бідні, такі бідні!», а куди ж бути багатими, адже поки ми працюємо, як прокляті, наша влада набиває гаманці за рахунок народу, а людям замилюють очі і кажуть, які ми щасливі, що ми українці.
Нам необхідно бути розумнішими і милосерднішими один до одного. Поки ми не навчимося приймати розумні рішення і жити в мирі, то ми і не будемо щасливими. Так що я би порадила українцям вчитись, інакше нас й надалі не будуть сприймати, як Європейську державу, тому що, як то кажуть «Якщо нема голови, то на базарі не купиш!»
