На жаль, тато не дуже добре знав назви кримських гір, але згадав, що колись він був на верховій екскурсії на гору Демерджі, біля підніжжя якої залишилися руїни середньовічної фортеці Фуна, що в перекладі якраз і означає „димна”.
- А в цій фортеці є якийсь великий камінь чи стовп? – Запитав Остап.
- Є, хоча це не зовсім стовп, швидше частина стіни чи вежі, що найкраще збереглася. Бо все решта майже зруйноване. А чому це ви так зацікавилися якимись руїнами? – Здивувався батько.
- Та-а-а, ми десь бачили фотографію і посперечалися з Дариною, що то за місце, - почав викручуватися Остап, але втрутилася Дарина:
- Тату, а ми можемо завтра поїхати до тієї Фуни на екскурсію?
- Мало вам сьогоднішнього землетрусу? Зрештою, ви на море приїхали купатися чи по горах лазити?
- На море звичайно, але та спека вже замучила, а в горах прохолода і такі краєвиди красиві.
- Ну не знаю, запитуйте маму – якщо вона погодиться, то поїдемо. Тим більше, що це всього кілометрів 10 від Алушти.
Мама, на диво, погодилася дуже швидко - пекуче кримське сонце замучило і її.
...........................................................
