Зазвичай після ланчу я ходжу шпацірувати безкраїм голандським степом. Однак замість насолоджуватися пахощами нещодавно розквітлих орхідей - цього сезону багато голандців потрапило у шпиталі із запамороченням голови від аромату цього дуже поширеного тут бур'яну - я розмірковував над пригодами такого собі Кідрука (далі просто - К.). Щось мучило мене. Можливо, то була нестерпна спека - континентальний клімат давався взнаки - і я заховався в затінках розкидистого баобаба, з полегшенням скинув феску і раптом все зрозумів: в ніякій Мексиці Кідрук не був.
Невже ніхто не помітив, що вищеозначений К. написав спочатку перший уривок (дія відбувається в Україні), потім другий та третій (в Швеції) і раптом повернувся до самого початку? Так ніби бажаючи викласти "повні" частини твору. Не важко зрозуміти, що коли він дійде до стокгольмського життя, то знову щось вигадає. Наприклад: "ой!!! забув розповісти про головне!!! ви тут почекайте, а я почну з початку".
Атож, шановна публіко, перед нами унікальна книга про Мексику, де ... немає, власне, самої Мексики.
- А де ж вона? - запитає мене наївний читач.
- Не знаю, - відповім я, - але точно не на сторінках опусу К.
Хто ж він - К.? Авантюрист від літератури? псевдомексиканський самозванець? мандрівник без мандрівки?
Тут вже ніяких проблем для мене не виникло. "Шукайте та знайдете", як каже Holy Bible (не поручуся за точний переклад думки одного з персонажів цієї екзотичної азіатської книги). Варто було лише побіжно переглянути бесіди К. з ошуканими ним читачами, щоби дізнатися, ким він є. Необережний у своїй зухвалості "мексиканець" проговорився. Він - син А. Я умисно не розшифровую ім'я цієї особи. побоюючись помсти за викриття правди. Достатньо сказати, що це один з найбагатших чоловіків у Європі...
Я повертався на своє ранчо вже пізньої ночі. Через хмари на небі було видно лише сузір'я Південного Хреста. Це був знак - місію просвітити ГАК стосовно К. освячує саме небо. Я зрадів, і навіть загублена під деревом феска не псувала мого настрою.
