--- І частина ---
"Неймовірне знайомство із цікавими людьми" (це така назва І частини)
Епіграф:
Пиляли воду пальцями,
Переливали крадені світи.
В автобусах літали зайцями,
Псували разом... Гииии.
І коли переповнений автобус жолудів-людей, випльовує їх на свіжі, ново-налиті kalabanis* (пояснення див. нижче), він божевільно вдихає сморід неподалічного fast food** закладу і розуміє. Такий весь зарозумілий, прямує далі, ховаючи гроші в гаманець, а гаманець в кишеню, а кишеню нікуди не ховає, бо це - кишеня. "Діде Панасе - лови мухи а не насе" - вигукуючи такі звичні вигукучки, граючи в циганську гру, кароокі діти-цигани із сліпим від набряклості та таким же брудним, бездомником Гансом Стефаном Андрійовичем. Стефан Андрійович нічим не примітна особа, тому його ініціали С крапочка А крапочка можна не запам’ятовувати. Тільки варто додати, коли їхні йшли на Берлін, або ще друга назва Berulinus***, тоді його дзядзьо**** Владко передислокувався у Київ. Там малий Стефан і його дзязьо отримали перші уроки і перші домашні завдання.
До речі, буде хмарно завтра, так що беріть парасольку. От зі мною, наприклад, сталася кумедна ситуація. Одного дня вийшов із дому без зонтика на вулицю, а там дощ. Ги-ги. Розумію, що це може і не найкумедніша історія, яку Ти***** можеш прочитати. На замітку, на моєму місці могли б бути і Ти.
А нашого головного героя назвали нейтральним іменем - Всеволод, або просто - Магніт. Всю глибину такого імені зрозумієте пізніше.
* - із тюркської перекладається, як калюжі.
** - їжа, яку теоретично можна їсти. Після якої теоретично можна жити. Готується теоретично в безгігієні.
*** - походить від двох слів "Beru" - беру, "Linus" - лінивий. Так ще у 1652 році на території галичини невідома організація називала території сучасної Мюнхенщини.
**** - з польської перекладається як дядько, чи якось так.
***** - слово написано із великої літери "Т", щоб висловити повагу до читача.
--- 0.V частина --- (початкова перед частина першої частини)
"Змаличку"
Магніт народився кволою дитиною, тому його навіть захуліганені діти не ображали. Він всім своїм нещадно-нещасним поглядом викликав таку тугу, як викликатиме останній захід сонця у 7502 році. Ще з самого малого-малечку, в недолітка була схильність до лежання на дивані і роздумів, крізь призму соціального буття, про нещасне життя дитини. Батьки, краєм ока бачачи сум хлопця. Тому у 11 (ууо) років вирішили віддати його у замурзану музикальну школу, на скрипочку, щоб життя, взагалі, медом не здавалося. І вже в другому семестрі першого року першого курсу, батько придбав для школи телевізор. Вчителі малого Магніта тільки із-за цього не вигнали його і затримували в школі довше, щоб він не так часто потрапляв "на очі стомленим вухам батьків". Не те щоб батько не любив свого синуліка, але він просто не хотів щоб хтось займав його затертий, як шпарина в стіні, шкіряний диван. Батько любив пиво, футбол і груди жінки.
І, можливо, Магніт би завершив своє життя самогубством, якби не слова, які перевернули все його життя. Вони пролунали тоді, коли хлопець вертався додому із муз. шкл.* Бабулька, яка була сусідкою і при тому при чому не просто сусідкою, а дуже доброю та чуйною сусідкою. Сусідкою, яка отримала неофіційний статус найкращої сусідки серед сусідок сусіднього району. Про її добрість свідчить той факт, що навіть у важкі та холодні-голодні воєнні роки, вона не вбила, ні одного ворожого воїна, хоча працювала снайпером на вигідних позиціях. І от, коли Магніт повертався у страшний дощ - raining cats and dogs*, додому, він послизнувся і впав, поламавши вичурну** скрипку, зап'ястя і роздерши по швам пару книжок та зошитів та до крові коліно. Все так було несказаннно погано і він ледь-ледь-леденечки не заплакав. Але тут, якраз надійшла сусідка - ця ж бабулька... як же її звали... царство їй... ааа - Матвєєвна. Так от, ця Матвєєвна підішла до Магніта і так тихессечко на вушко прошепотіла: "Здохни, падло!". Після цих слів, хлопець вирішив: "Хрін вам! ...в цвітли*** гормадяни...".
Тому віднавчавшись***** в музичній школі і з горем для викладачів, та з рештою, всього людства, ще всі 5 років академії він продовжував грати із висунутим язиком надзвичайно жахливо, але це не важливо. В Магніта - дипломом.
* музична школа
** з англ. переклад – ллє як з відра.
*** - рос слово
**** - страва яка готується з буряка. Берете буряк, натираєте його на мілкій тертці, також додаєте мілконатертий хрін і маєте вже що до холодця їсти. Але не забудьте хліб.
***** - закінчив навчання
--- 0.VІІ частина --- (кінцева перед частина першої частини)
"Замовник"
Бездарність скрипаля із дипломом, швиденько набула популярності у вузьких колах хитрих і надумцімаючих* людей. Кожен боявся Магніта, як магнітні дискети бояться розмагнічування від магніта звичайного - 1 штука. Тому всі намагалися оминути його. Ходять слухи, що провідні директори відповідних закладів, молилися, щоб Магніт не пішов до них працювати. Може прозвучати дивно, але це було майже неможливо. Бо в ці роки якраз і діяли закони про обов’язкове працевлаштування, згідно із пунктом 5.2 закону про "Працевлаштування музикантів скрипалів" по спеціальності всіх скрипкогравців**. А так, як переважно всіх ногоруких*** студентів вигнали ще до диплому, то майбутні роботодавці дуже боялися невмілого Магніта, який мав його (диплом)! Тепер ще раз коротко:
- Магніт отримав диплом скрипаля зі своєю скрипочкою;
- В країні діє закон про обов’язкове працевлаштування скрипалів із дипломами
- Оскільки Магніт був бездарою, його пропозиція, від якої не можна було відмовитися, піти на роботу, поставила б хрест на всьому оркестру.
* - люди які мають щось на думці
** - музиканти, які грають на скрипці і щойно отримали диплом.
*** - люди які так працюють руками на ручних роботах, як ніби ногами
