Ну це, моя робота. Точніше частина роботи. Найбільш приємна і відповідальна. П'ятнадцять хвилин я в прямому етері на одному з каналів другого ешелону. Починали взагалі з якогось кабельного лайна, то це великий крок вперед. Коли таксі мене доставляє в телецентр, там мене вже чекає Едік Баблов, мій менеджер. Так, так, у нього прізвище Баблов. Той випадок, коли прізвище відповідає суті людини на всі сто відсотків. Більш жадібних, аніж цей Баблов я ще не зустрічала. Міра жартує, що у нього все бабло пішло на прізвище. Ну, тобто бабло в нього є, просто він жлоб. Клінічний, хрестоматійний, нечуваний. На минулий день народження йому подарували десятка зо два букетів. Так він погнав нашу офіс-менеджера Дашу продавати їх на Бессарабку. Потім ще і гроші забрав, не залишивши дівчині ані копійки. Оце таке чмо.
І воно ще відповідальне за мене. Тобто, якщо я запізнюся на зйомку, чи не приїду на вручення гороскопу віп-клієнту, то мене лаятимуть, але тільки після того, як трахнуть Баблова (Ворд і тут влаштовує самодіяльність, переправляє на Балова. Який ще Балов? Хто такий?) у мозок. То Едік завжди хвилюється за мене, любить переривати священний сон Зоряної Мальві і робити інші речі з мого списку смертних гріхів (жлобство там на першому місці). Коли він розмовляє зі мною, то в нього якісь лагідно-підорські інтонації, точніше карикатурно-підорські. Так гейчиків показують у якомусь камеді-клубі. Насправді ж Едік не підор. Він же майже два роки трахав, в прямому і переносному сенсі, ту бідну Дашу. Це ж головне правило Баблова: навіщо платити більше? Працевлаштовуєш якусь дурепу з провінції, хай вона тобі заодно і прислужує у ліжку. Та Даша ще довго терпіла, аж поки не знайшла собі директора якогось крутого турагенства, з яким зробила щасливу родину і ось-ось народить двійню. А Баблов досі шукає нового офіс-менеджера, який би ще і його задовольняв. Як жартує Міра, у Баблова зараз лов баб. Ну десь так.
До речі, Баблов дуже не любить Міру, називає її подорвою чи прибабахнутою. Справу в тому, що він має на Міру види, але тут, як кажуть "і хочеться і колеться". На позаминулий Новий рік, коли Міра тільки приїхали до Києва і ще працювала зі своїм янгольським голосочком у службі сексу за телефоном, Едік вирішив її підкорити. Сталося так, що я привела її на корпоратив, щоб дитина не кисла вдома після восьми годин уявних оргазмів зі слухавкою. Ну, Міра тоді була ще не така зірка, як зараз, то трохи ніяковіла у присутності різних крутих менчиків. Баблов це зрозумів так, що от прийшло якесь провінційне козеня, якому дай цукерку і воно раде всьому буде, а тим більше спати з ним (Даші тоді ще не було, то проблема стояла гостро).
Ага, ну він почав щось там загравати до Міри, а потім запропонував відвезти її додому. Тоді у нього був галімий старий "Ніссан", але Баблов подумав, що гості з провінції сприймають його за золоту карету казкового принца. Навіть від'їздити не став, а там же, на стоянці, попросив Міру тут і зараз задовольнити його пристрасть оральним шляхом. Здається, у пропозиції Баблова фігурував вираз "з заковтом". Міра вже була трохи нетвереза, до того ж цілий день виконувала по телефону бажання всіляких нуждарів, хотіла відпочити дитина, а тут на тобі. Коли Баблов повторив своє бажання, уже більше не в формі прохання, а як вимогу, то Міра відповіла, що єдине, що може зробити, то вирвати йому кадик. У Мірі п'ятдесят кілограмів ваги, вона, як горобець, але вона іноді вміє так говорити, що люди сприймають все дуже серйозно. І бідний Баблов зрозумів, що вона зовсім не жартує і можливо, що його кадик доживає на його шиї останні секунда, аж поки ця божевільна сучка не зробить щось страшне.
Едік так швидко здриснув з машини, що навіть ключі залишив. А ще по дорозі йобнувся, бо це ж стерво встигло розстібнути собі матню! Навіть ґудзик на поясі штанів розстібнув, ось так ґрунтовно підходила до справи людина. А коли вискочив з машини, то про штани забув, вони злізли, спутали ноги, як конячці, Баблов і гепнувся писоком об плітку.
А тепер картина: уся моя контора, вже досить нетвереза і щаслива, випиває і танцює у "Танжері", коли туди ввалюється переляканий Баблов з розбитою у кров мармизою і штанями, які він тримає в руках. При цьому він кричить, що "та сучка мене ледь не вбила!". Кажу ж, Міра може говорити, тому вона й золотий голос українського радіоетеру.
А Баблов мій менеджер. Коли він знає, що Зоряна Мальва затрималася десь в клубі, то вранці може приїхати додому, щоб піднімати і забирати мене особисто. Якось у такій приїзд він натякнув, що ми б могли і той-во. Так розумію, що він мав на увазі трахнутися. В мене був важенький бодун, але я так розреготалася, коли почула, цей натяк, що Баблов дуже образився і дувся цілий місяць, аж поки я позичила йому двадцятку, яку він так і не повернув. Він любить позичати якісь смішні суми і забувати про них. Мабуть отримує від цього кайф. А ви б бачили, як він рахує гроші! Та мало хто Богу молиться з таким натхненням, з яким Баблов рахує купюри! Він любить перераховувати все по кілька разів, думаю, що він божеволіє від одного доторку до грошей. Зробить би йому надувну подругу фактурою, як у грошей, думаю, що Баблов на ній би здрочився вщент, а не зліз.
А бачили б ви всесвітній сум у нього в очах, коли він вимушений віддавати гроші! Час від часу ми їздимо на всілякі корпоративи, оплата на місці, половину тієї оплати треба віддати мені. Для Едіка це найнеприємніший момент, який він якомога довше відтягує, а коли нарешті платить, то ледь не плаче. Я придумала, що насправді його прізвище повинно бути Баблолов. Чи ось так: Баблоlove.
Так ось, він зустрічає мене кожний ранок на телестудії і слідкує, щоб все було чікі-пікі ("чікі-пікі" – це вислів Баблова, Зоряна Мальва, дякувати богові, так не балакає). Ну, "Астрологічний ранок" виходить вже не перший рік, тут все працює, як годинник, але Баблов любить робити вигляд, що тримає все під контролем. Він веде мене до ліфту. Не помічає охоронців, які відповідають йому тим же. У ліфті каже, що я класно виглядаю. Цього замало, бо я повинна виглядати не просто добре, а тривожно-хвилюючи. Ось саме так. Десь більше половини авдиторії "Астрологічного ранку" складають чоловіки від двадцяти до п'ятдесяти. Дуже приємна категорія для рекламодавців. До того ж ці люди, зазвичай не цікавляться гороскопами. Але ось тут вмикають телевізор. Чого б це? А того, що на екрані сидітиме Зоряна Мальва у самому тривожно-хвилюючому вигляді. Обов'язково в міні-спідниці, з декольте, трохи примруженим поглядом і хрипкуватим голосом. Тобто більшості аудиторії "Астрологічного ранку" гороскопи до одного місця. А ось Зоряна Мальва до зовсім іншого. І ті п’ятнадцять хвилин для тих менчиків ні що інше, як ранішня дрочка очима (може й не тільки очима).
Один знайомий мені розповідав, що от уяви, зранку ж ерекція. Немає сексу кращого за ранішній, як співав пан Шнур, або "Найкраще ланку полоти на світанку", як казала моя бабуся приблизно про те саме. Так ось ранок, хер стоїть, а голова хитається, бо ж треба бігти на роботу. Навіть якщо тим менчикам є з ким, то немає коли. І тут на екрані Зоряна Мальва у всій своїй тривожній красі. Подивляться на мене менчики, може навіть потім рубають капуцина у офісному туалеті і попускає їх. Життя прекрасне. То Зоряна Мальва заміняє їм щось важливе, ось на неї і дивляться, як бандрелоги на Ка. "Ти - субститутка!" – закричала Міра, коли це почула. "Я – донька офіцера" – скромно відповіла я. Зоряна Мальва дуже скромна.
Насправді мені не можна розповідати те, що оце я написала. Бо в моїй конторі дуже слідкують за іміджем і безперервно повторюють, що гороскопи понад усе. Ну, хай так. Ви ж нікому не розкажете, що Зоряна Мальва бовкнула чогось зайвого?
Біля студії мене вже зустрічає мій стиліст Свят. Він схожий на гейчика з кінофільмів Альмодавара, такий невеличкий, кряжистий, з товстою шиєю і червоною пикою. У всіх модних серіалах стилісти завжди гейчики, але Свят - гетеросексуал. У нього троє дітей і якісь заплутані стрибки у гречку, про які він іноді розповідає. Бо ми з ним, як друзі. Спочатку, я навіть захвилювалася, що Свят на мене не збуджується, але потім він пояснив, що просто я занадто розумна. А він любить тупих.
- Ти навіть не являєш, якою збуджуючою може бути тупість! Знімаю на показі чувіху, приводжу додому, вона дивиться на кокосовий горіх, я хвалюся, що з самої Полінезії. А воно лупає очима і питає: "Де це?". І мій дружок, вже стирчить на чверть десяту і я її так хочу, що ж тремчу! – кричить він. – М'ясо! Тупе м'ясо! Що може бути більш збуджуючим!
Зоряна Мальва з ним не погоджується, але й не сперечається. Головне, що він добре робить свою справу. Свят, як ніхто, розуміється на тому, як зробити мене тривожно-хвилюючою. "На трон, принцесо!", завжди кричить він і всаджує мене у крісло. Тут же підходить тьотя-візажист, яка починає навколо мене поратися. Мені тим часом показують варіанти одягу. Зоряна Мальва кожного дня змінює одяг. І повинна виглядати бездоганно. Бо як показали останні соціологічні дослідження, у "Астрологічного ранку" зростає частка глядачів-дівчат у віці 15-20 років. Виявляється, вони вбачають в мені свою рольову модель, вважаючи, що я витримую ту тонку межу за якою сексуальність скочується у блядство (це слово клятий Ворд переправляє на "блудство"!). Принаймні так пояснював мені маркетолог нашої контори. Круто! Я – рольова модель! Якісь дівчатка беруть з мене приклад і намагаються бути такою, як я. Знаєте, незгірший варіант.
- Ось ця спідниця, блузочка і отой газовий шарфик. – роблю я свій вибір. Свят починає сперечатися за блузочку. Знаходимо компроміс. Я довіряю йому, в нього хороший смак. А ви б бачили, з якими фемінами він ходить! Щоправда всі його жінки, як ви вже зрозуміли, тупі до жаху. Свят каже, що в даному випадку зміст не повинен затуляти форми.
- Принцесо, до бою! – наказує він. Я йду за ширму одягатися. Дивлюся в дзеркало на результат. Та ти шо! Мальва – ти справді королева! Посилаю сама собі повітряний поцілунок і виходжу. Свят мені аплодує. Бачу погляди хлопчиків зі студії новин. Вони то взагалі сидять поверхом вище, але зранку у них якісь справи тут. Я знаю, які в них справи, подзирити на Зоряну Мальву. Та будь ласка.
Йду в студію. До ефіру ще трохи часу, читаю текст. Зараз тексти вже не ті. От раніше були тексти! Коли їх писав Віталік. Був у нас такий спеціаліст по гороскопам. Та погано закінчив.
Якщо є якісь стилістичні помилки, то виправляю. Поки був Віталік за це можна було не хвилюватися, його гороскопи були блискуче досконалими. А зараз їх пишуть якісь хлопчики з провінції, які отримують смішні гроші і живуть в гуртожитку десь на Лісовій. Що від них можна вимагати? То Зоряна Мальва повинна бути уважною, вона не хоче бути просто красивим ротиком, який говорить бозна що. Виправляю дещо, на мене виставляють софіти, приходить режисер Жан. У нього такий колгоспний писок, що коли я почула його ім'я, то довго реготала.
- Мальво, десь на половині перекинь ноги.
- Основний інстинкт?
- Ага.
Зоряна Мальва подобається Жану, то картинка виходить дуже красива. Смачна. Він дає плани моїх ніжок, особливу увагу приділяє колінкам, не забуває про декольтовані груди. Ну, мармизка моя, то взагалі цариця етеру.
- Тридцять секунд! – попереджає помічник режисера. Раніше у такі моменти в мене починало калатати серце і виступав піт. Але тепер я спокійна, як дві копійки. Присаджую потроху зв'язки, щоб голос був ледь хрипкуватий. Ну, такого хрипка, як може давати Міра, я не дам, але це ж "Астрономічний ранок", а не секс за телефоном.
- П'ять секунд.
Поїхали.
- Доброго ранку, в ефірі "Астрономічний ранок" і я, його ведуча Зоряна Мальва.
Далі вже справа техніки. Я читаю з суфлера і посміхаюся в камеру. Усмішки "Я вас люблю" і "Цариця дивиться на свиту". Під кінець – "Ви запам'ятаєте мене надовго".
