"Руки німіють. Стає дедалі важче знову й знову прокручувати колеса інвалідного візка. Приводити його в рух, аби досягти мети і потім причаїтися у спокої. Мої руки леденіють. Мороз охолодив калюжі і перетворив їх на ковзанку. Та тільки от ноги, на жаль, не можуть ковзати. Вони не слухаються мене. Мої ноги тепер - це колеса візка, у який мене посадила доля..."
Чому більшість із нас жодного разу не запитали у себе, які причини того, що людей з обмеженими фізичними можливостями практично не побачиш надворі. А це тому, і як би жахливо не звучало, що вони вязні. Так, вязні "квартирного життя" і без вини. А іноді неспроможне, ні, вірніше, не прагнуче зрозуміти суспільство - це замок на дверях їхньої кімнати. То чи не відімкнемо ми його, прийнявши їх у свої серця, сімю. Чи готове суспільство це зробити не задля себе або якихось внутрішніх переконань, а заради людей, яким пощастило менше у цьому житті. Їх сотні, тисячі, мільйони. Вони живуть серед нас. Ми поспішаємо на роботу, роздумуючи над власними клопотами, а вони, переважно, про це можуть тільки мріяти. Люди, які потребують нашої допомоги, поруч. Невже так важко подати руку? Хіба справді неможливо розфарбувати життя, їхнє життя, кольорами веселки і подарувати весну? Ту весну, яка стане початком ренесансу не лише природи, а й душі.
У новинах знову розповідають про доброчинність, дарунки для людей з фізичними можливостями. Невже прийшов Новий Рік чи Різдво?
Запитаймо у себе і почуймо відповідь: чи маємо право говорити про людяність, якщо, так би мовити, співчуваємо тільки принагідно. Коли наша допомога їм - ще одна галочка серед інших зроблених справ. Переважно, не скажу, що стосується абсолютно усіх, але так буває. То чия провина у цьому: їх чи все таки наша?
Подивіться на рідних, друзів, знайомих та, зрештою, на себе. Так, сьогодні здорові, усе добре. Ми не потребуємо допомоги сторонніх для того, щоб піти до магазину або встати і почистити зуби. Вважаємо життя прекрасним, успішним, вдалим.
Ми знаємо минуле, бачимо теперішнє... Та що буде завтра - не відповість ніхто.
