Погода була чудова. На зупинці повно народу, усі чекають ранкову маршрутку. До гурту, опираючись на криву палицю, підходить чоловік. Вигляд у нього був не дуже … Дядько - не голений, в давно не праній латаній кофтині. На ногах гумові чоботи, хоча було не тепло. Зім’яте лице, зім’ятий чуб і зім’яла одежина – усе говорило про те, що чоловік тільки недавно кинув чаркувати.
- Дивіться, «Пчеловод» із барлогу виліз! Мабуть, горілка закінчилась. – Кілька односельців привітали дядька в'їдливими словами. А він ішов, весело посміхаючись, здороваючись з усіма за руку. В іншій руці, разом із палицею чоловік тримав облізлий целофановий пакет наповнений до половини.
- Сашко, ти по гриби ходив? Набрав трохи? – звернулась до «Пчеловода» молода вродлива жінка.
- Та є троха.
- Покажи! Красноголовців чи білих набрав? – До них підійшла дівчина, яку зацікавили гриби. Інші, з гурту майбутніх пасажирів, теж витягнули голови, намагаючись побачити «улов» Сашка.
«Пчеловод», втішений такою увагою односельців, гордовито розкрив кулька.
- Ти що, здурів? Тут же одні жаб’ячі гриби! Викинь негайно! – захвилювалась жінка.
- О-с-і-н-н-я п-а-у-з-а! – посміхнувся на всю ширину беззубого рота, «Пчеловод». Жінки бризнули сміхом. Інші здивовано поглядали в їхній бік. А Саша «Пчеловод», міцніше зав’язав кульок і спираючись на палицю, з незмінною посмішкою, пошкандибав додому. Погода була чудова.
