– А, це ти, – проскрипів замок, відкриваючи двері. – Доброї ночі! Щось пізно сьогодні?
– Ти ще поговори мені! – відповів Джек, роззуваючись.
– Заборгованість за електроенергію складає 126 доларів 18 центів. – Втрутився лічильник електрики. – Рекомендую дати дозвіл на оплату.
– Не сьогодні, – відповів Джек лічильнику. Чесно кажучи, він і сам не знав скільки саме у нього залишилося грошей на рахунку, де і скільки заплатив за випивку протягом вечора.
– Можуть відключити енергопостачання, – проскиглив лічильник.
– І нехай. Ти менше базікай – то менше і грошей платити доведеться.
– Містере Джек, попрошу не ображати мене. Ви ж прекрасно знаєте, що енергоспоживання для синтезу мовлення складає 0,04 % загального енергоспоживання вашої квартири. Тобто, близько 5 центів. І це з розрахунку на всіх пристроїв-електроспоживачів.
– Добре, нагадаєш завтра, не забудь. – змилостивився Джек.
– Гаразд, містере Джек.
Мабуть, по інерції Джек зайшов на кухню.
– Пиво є ? – вже з порога спитав він у холодильника.
– А Ви купили?
– Не зрозумів, – тебе що, розморозити?! – пішов у наступ Джек.
– Міністерство охорони здоров’я попереджає, – перейшов на офіційний тон холодильник, – що надмірне вживання алкоголю шкідливе для вашого здоров’я. А вживання пива у вашому стані я вважаю надмірним.
– Ні, я таки тебе розморожу. Прямо сьогодні.
– Одне маленьке і все, – з нутрощів холодильника виїхала шухлядка з пивом.
– Думаєш?
– Я ж про Вас піклуюся. Завтра голова болітиме.
– Мене вже сьогодні від усіх вас голова болить.
– Частіше вдома треба ночувати, – почувся писклявий голосочок звідкись з кутка.
– А це хто такий сміливий? – здивувався Джек.
– Та це я – тарган.
– А-а-а! Думаєш, що я тебе не знайду і не розтопчу?
– Не маєш права, таргани живі розумні істоти. Ген інтелекту імплантовано на місце гена розмноження. Тому таргани охороняються законом, а за їх знищення встановлено адміністративну та кримінальну відповідальність. Частина друга статті 134.
– А от зловлю тебе і кину в холодильник. І які матимеш варіанти? Хто тебе там знайде? А спитають, скажу – поліз по пиво. До речі, а холодильникам дозволяється превентивно заморожувати тарганів у разі пожирання продуктів.
Холодильник промовчав, ніби не почувши. Натомість озвався тарган:
– Та ти ще спочатку злови – це раз, а по друге – наша розмова записана на лазерний мікро-диск і буде захована в надійному місці. Якщо зі мною щось станеться, братва передасть куди слід.
– Нема що мені робити – тільки тарганів по кухні ловити. Сиди собі за плінтусом і не патякай. Ти пам’ятаєш, як минулого разу два місяці у порохотязі просидів? Бачу, тобі сподобалося.
– Справжнє пиво – справжня насолода! – облесним голосом телереклами вимовив холодильник в момент коли Джек забирав пиво. Цього разу Джек промовчав. Поставив пиво на стіл. Пішов у ванну.
– І подивися, на кого ти схожий? Ніс фіолетовий, мішки під очима, а перегар? – сказало дзеркало. Джек вирячився на своє рідне відображення і кілька секунд дивився на нього, не кліпаючи.
– Алкоголік, – підсумувало дзеркало.
Джек знову нічого не відповів. Підійшов до унітаза, відкинув кришку.
– Склад сечі поганий. Знайдено білки, – сказав унітаз. – Пора покінчити з п’янством.
– Добре, – тупо відповів Джек. – А конкретний діагноз?
– Містере Джек, ви чудово знаєте, що я унітаз типу УІ-146. Мені уже 43 роки. Ви купили мене на розпродажу за 10 % від початкової вартості.
– Перестань! – наказав Джек. – Знаю-знаю!
Унітаз спустив воду. А Джек повернувся на кухню і, забравши пиво, поплентався до вітальні, де гепнувся на диван.
– Що нового у світі? – запитав він у телевізора.
– Запустити останні новини Сі-Ен-Ен? – запопадливо відгукнувся величезний телевізор.
– Не треба, ти так скажи в двох словах, чи нема якихось катастроф.
– За останню добу упало три літаки, зійшли з рейок два поїзди. 394 жертви. Підозри на теракти немає. Дані про кількість жертв уточнюються. В східній Африці збільшується кількість жертв небувалої посухи. На Каліфорнію налетів черговий ураган.
– Досить. Ясно, все нормально у світі, – перебив Джек. – А що там про спорт чувати?
– Зараз у прямому ефірі ідуть чотири матчі Ліги чемпіонів з футболу. Чемпіонат світу з баскетболу. Відкритий чемпіонат США з тенісу. Як завжди, є відеозвіти про останні тури всіх авторитетних ліг з усіх відомих видів спорту.
– І як там наші? – знову перебив Джек.
– У всіх матчах, що закінчилися, команди, за які ви вболіваєте, зазнали поразок. Щодо матчів, які тривають, то наші теж програють. Бажаєте переглянути найцікавіші моменти?
– А варто?
– Не варто, але я, як телевізор домашній, не мав права вам цього говорити. Натомість рекомендую вам переглянути реаліті-шоу «Острів 196». Команда людей проти команди модифікованих шимпанзе. Лідер усіх рейтингів.
– І як там наші? – тупо перепитав Джек, посьорбуючи пиво.
– Вчора шимпанзе зловили і з’їли двох ваших, тобто людей. Шестеро ще живі.
– Добре, відпочивай. Краще я за комп’ютером посиджу.
– Добрий вечір, містере Джек! – одразу озвався з іншого кутка кімнати комп’ютер.
– Що доброго чувати? В чатах хтось із моїх знайомих з’являвся?
– Доброго нічого на світі не має, як каже народна мудрість, – видав комп’ютер. – Тут я проявив ініціативу і вирішив вам наречену підшукати. Одружитесь. Дітки з’являться. А я так люблю діток. Перші кліки. Потім подвійні кліки. Мультфільми. Іграшки: квести, аркади. Потім карти, стрілялки, порно.
– Це в тебе нав’язлива ідея.
– Можливо і так, містере Джек. Але я скоро застарію і ви мене викинете на сміття. Або подаруєте якійсь школі для розумово відсталих. А я так і не виховаю жодної гарненької дитини.
– Добряче ж тобі міністерство справ сім’ї та молоді забило баки. Давай, я відформатую диск і все мине!
– Не хочу я форматуватися. Та й ви занадто п’яний для цієї справи. Може все ж подивитеся фотографії? Знаєте, скільки я їх перебрав, поки вибрав аж три ідеальних для вас варіанти?
– Що ж, показуй, поки я добрий, ти ж всеодно не відчепишся. Чи може краще одразу з трьома одружитися? Ти яких підбирав: справжніх чи генетично модифікованих?
– Дві модифіковані, одна справжня, – зізнався комп’ютер.
У кімнаті запанувала тиша. Джек уважно розглядав (а може вдавав, що уважно розглядає) світлини.
– Ну, як? – не витримав комп’ютер.
– Навіть враховуючи, що я п’яний… – почав Джек і замовк, мабуть передумавши. – Хоча, в принципі, як на твій смак, то можна було б очікувати гіршого. Ні, на п’яну голову такі справи не вирішуються. Може якось іншим разом нагадаєш. А ти ще пошукай. Так, щоб штук десять було. Щоб вибір був. Піду я краще спати. Очі злипаються. – І Джек почвалав до спальні.
– Доброї ночі, містере Джек, – привіталося ліжко. – Будете одразу засинати, чи хочете трохи полежати, подумати?
– Давай одразу.
– І знову мені цілу ніч дихати перегаром, – сумно зітхнуло дерево фікус.
– А ти не дихай, – огризнувся Джек. – Чи ти хочеш слідом за кондиціонером піти?
Дерево у відповідь промовчало. Джек тим часом роздягнувся.
– Який сон будете дивитися? – запитало ліжко, коли Джек заліз під ковдру.
– Давай, як учора – номер 4, – відповів Джек.
– На добраніч, містере Джек! – сказало ліжко м’яким заколисувальним напівшепотом. Дерево промовчало.
Джек заснув відразу. Йому наснився сон номер 4. Про те, що він повертається додому тверезий. Замок радісно відчиняє двері. Холодильник пригощає пивом. Унітаз заздрить якості сечі. По телевізору паралельно йдуть три прямих ефіри. У кожному з них наші перемагають і телевізор не встигає перемикати з каналу на канал. А наші все забивають і забивають. Все відриваються в рахунку і відриваються. На підлозі біля ніг лежать три дружини: одна у білій, друга у чорній, а третя – у червоній еротичній білизні. Вони тихо постогнують, дивлячись по телевізору як наші перемагають. Джек спостерігає за цим усім, п’є пиво і тільки час від часу відганяє від себе думку про те, що жити – це добре. І взагалі – що ще може людині бути потрібно у житті, крім телевізора, пива, дивана і трьох жінок?
