Закохалася? Що зі мною? Думки б’ють високими хвилями, а я не можу збагнути – що робиться зі мною? Отак тепер собі наказую – перестань думати. Але той океан думок гуркоче хвилями – і хитро підсміхається у темні вуса – та що вона там собі просить, коли тут – океан!
І я тону, захлинаюся, борсаюся...
І коли вже зовсім нема сили і повітря ... стаю Золотою Рибкою.
Всевладною.
Прекрасною повелителькою морською...
Але чомусь нема на березі того дивака-рибалки, який мав би мене упіймати, про щось мене попросити...
І я нарешті збагнула, у чому була сіль тієї давньої казки. Золота Рибка – для виконання чужих бажань. А їй особисто треба дуже мало. І насправді – вона дуже самотня у своєму океані... А він гуркоче і гуркоче високими хвилями. І я знову наказую собі – перестань думати....
