Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 11645, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.83.187.36')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Три різні мініатюри

© Olvia, 30-09-2008
                                                          Роздвоєння

  Два світи: той і цей. Два відношення: я іти. Два настроя: оптимізм і песимізм. Що мені обрати? Щомені знайти?
  Так і ні - відповідь одна на ці два запитання. Вірна лиш одна. Проте яка - вирішувати вам. Мене двоє . Я і ти. Давай товаришувати? Так, я згоден. Але ж ми такі різні.
   Протилежності обєднуються. Їх тягне одне до одного.
   Хоч вони не мають спільної думки.
   Я і ти - два світи в одній коробці.
   Два відношення - я і ти, давай товаришувати?
   Давай
   Ми будемо разом по життю іти.
   Проте два вирішення однієї проблеми. Два - зовсім протилежні, і вірні однаково рішення. Лиш майбутнє відрізняється.
   Так можна заплутатися
   Я знаю.
   Але я така є, я така народилася, як є. Я не заплутаюся, ніколи. Нехай плута.тся інші, в мені. А я знаю що я роблю і для чого, від природи розбираюся у цьому.


                                                    Осінь настає
  
    Осінь настає. Приходе і на Україну. Невдовзі вона буде тут, сидіти. Невдовзі листя з дерев опаде, зівяне, пожовкне.
    Я не хочу осені. Ця ще зелена пора приваблює мене.
   Вже не літо, ще не осінь. Я я рада, це - проосінь. Ще зелене, ще блакитне. А під ногами досі барвисте. Ех, то квіти. Це - небо.
   Зелене. Чи листя вже не зелене? Воно жухне поступово, вже. Воно кольором темно-зеленого, жовтуватого. Горіх - той взагалі жовтавий.
   Прохолодно веж, розпечене повітря не світить. Як добре, що літо скінчилося. А земля то вже чорна. Мало на ній лишилось трави. І мокра, бо вчора йшов дощ.
   Це мій рідний світ, рідна пора.


                                                  Лялька та раідо.

     Коли я була маленькою, я не дуже полюбляла грати в ляльки. Далебі, сама грала в ігри "середні". Ні хлопчачі, ні дівчачі. Це був мій вибір, ніхто не мене не тиснув. Проте саме завдяки цьому я зрозуміла, наскільки більш хитрі та розумніші ті самі шахмати, стрілянки на комп"ютері, будування домівки з конструкторів.
    Тепер лялька лежить наче жива, їй зовсім не потрібне живлення. Досить лише взяти в руки та полинути у світ казкової іллюзії. Як вона оживе, простягне до тебе свої пластмассові пухлі руки. Почне щось говорити, кліпати очами.
    Невдовзі подадуть світло, я певна. І радіо заговорить. Полине в мою кімнату музика. Буде веселіше.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© , 28-10-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.76384401321411 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …