Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 11607, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.224.38.170')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Рецензія для ДЧ

МОВ У ДЗЕРКАЛІ, або ХТО ВИНЕН І ЩО РОБИТИ

© Тетяна Дігай, 26-09-2008

Василь Фольварочний. Чорний бумер: Роман . – К.: Вид. центр ,,Просвіта", 2008. – 376 с.

            Василь Фольварочний – знаний український поет, прозаїк, драматург, громадський діяч.  Сьогодні мова –  про  третій роман письменника (перших два – ,,Сказ" та ,,Обірвані струни" –  видані 2004 року) –  проблемний сучасний твір, гостро спрямований проти певних соціальних  сил, явищ та осіб, сповнений різких звинувачень й одвертого осуду.
            Крах ілюзій, пов'язаних  із помаранчевою революцією, переважна більшість українського суспільства сприйняла трагічно.   Потворна атмосфера соціального застою  викликає огиду й відразу. Єгоїзм, бездуховність, міщанська мораль стають об'єктом  зневаги,  кепкування та їдкої критики. Саме тому вельми на часі роман-інвектива Василя Фольварочного   –  широкий деталізований реалістичний опис негативних
явищ суспільного життя, поглиблена психологізація побутових локальних сцен та діалогів, докладне розгортання й мотивування тематичних колізій.
            У романі кілька сюжетних ліній, що розгортаються паралельно, і, відповідно, кілька персонажів, яких можна вважати головними: Ярина Явір – молода жінка, випускниця-червонодипломниця Дипломатичної академії при МЗС, Влад Гикавий – лікар-сексопатолог та політик і Дана Пазюк – його  наречена, Мойсей Клейман – іноземець із українськими предками, й ще багато інших, так чи інакше пов'язаних із головними  героями роману.  Вільний, прямий  виклад  родинних  історій-хронік наших із вами сучасників, їх думки, переживання, настрої, викликані явищами зовнішнього світу, зокрема,   сучасними: катастрофа  на Чорнобильській АЕС, вибори Президента, українсько-російські стосунки тощо.
            Манера  висловлювання  письменника своєрідна – вражає повна відмова від тропів.  Виразно відчувається нахил до максимальної, майже натуральної узагальненості, особливий потяг до зображальних і оціночних функцій. Мова твору специфічна, багата на риторичні ствердження, риторичні вигуки, в ній нема підтексту, умовчання – все, як на долоні, до найменших дрібниць: ,,Головне не в тому, хто як проголосує, а в тому, хто і як порахує. Отже, не дрейф. Перемога буде за нами. Наша область повинна дати не менше ніж вісімдесят відсотків, й тоді кожен отримає залежно від його внеску. Скажу як другові, по секрету: мені обіцяно міністерське крісло. Я й тебе перетягну в столицю. Скажімо, виб'ємо для тебе посаду заступника міністра охорони здоров'я. Контролюватимеш міжнародні гранти, що плистимуть на боротьбу зі СНІДом, а це десятки, якщо не сотні мільйонів. А ще – бюджетні кошти на закупівлю ліків у зарубіжних фармацевтичних фірмах. Є заради чого старатися, друже! Тож уперед, довіряю тобі".
             Діалоги роману  органічно пов'язані з етико-естетичними проблемами – це зумовлює   внутрішню напругу в них, гостроту й пафос авторської рефлексії. Зовнішні аспекти діалогічної форми віддзеркалюють внутрішню логіку розвитку сюжетних ліній твору. Пейзажі трапляються рідко, і то стислі, лаконічні, словниковий запас різко викривальний, за межі якого автор майже не виходить. За визначенням  літературознавця Михайлини Коцюбинської,  образність буває ,,внутрішня (в тропах), і зовнішня, створена безОбразними словами. Письменник за допомогою  безОбразних  слів  може малювати точні, пластичні, виразні, зримі й відчутні образи" (Михайлина Коцюбинська. ,,Образне слово в літературному творі". Питання теорії художніх тропів). Наш автор мислить без образів, він матеріально-предметний, прозаїчний  (від точного значення prosa – звичайний, простий), але одночасно:  саркастичний,  гнівний, презирливий, гротесковий, глузливий до карикатури: ,, –  З тією  скаженною  роботою  він зовсім омертвіє, а то й відсохне в тебе. Подумай, чоловіче. – Ти про кого? – Досі спиш, не прокинувся?  Про кого ж, як не про твого небоєздатного члена! – У нашій партії всі члени боєздатні…".  
           Я б назвала письменника Василя Фольварочного продовжувачем традицій ,, натуральної школи", основоположником якої  (за Дмитром Чижевським) є Микола Гоголь, а на Заході – Т. А. Гофман (,,Берлінські оповідання"), поляк Крашевський (,,Уляна"). Пристрасна думка письменника не може миритися з хворобами суспільства, він різко засуджує ганебні пристрасті можновладців, їх злочинність й аморальність, зажерливість, паразитизм та пихатість, він бачить без прикрас реальну сучасну дійсність і засобами гротеску відображає її глибинні процеси.
           Сучасна Україна, на думку письменника, конкретизовано злочинна. Є всі підстави вважати, що відповідь на питання – ,,хто винен" у цьому, ми отримали. А от – ,,що робити"?  Головні герої покидають Україну: ,,Влад і Дана перетнули кордон з Угорщиною, заночували на кордоні з Австрією, зупинилися на кілька днів у Відні. У Парижі їх зустріли Мойсей і Ярина, які прокрутили їм репортаж із їхнього скандального похорону.  – Країна живцем похованих, земля плазуючих мерців, – із болем мовила Дана".
               А що робити  тим, хто залишився, тобто нам із вами?

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.029244184494019 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати