Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2579
Творів: 46814
Рецензій: 91202

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Подарунок на День Народження (з нотаток книголюба)

© Володимир Чернишенко, 23-09-2008


Ми домовилися зустрітись на площі Лева Толстого, під будинком із червоної цегли, над яким височіє циферблат. Був день мого народження. Вона сказала, що хоче дещо мені подарувати і для цього ми мусимо зустрітися саме тут.
Надворі вже пахло весною, але було ще вогко і незатишно. Я підняв комір пальта і переминався з ноги на ногу. З рота підіймались клубочки пари. Я чекав на дівчину, ту єдину, чиї постійні запізнення мене анітрохи не дратували. І вона прийшла, вискочила з  переходу метро, роззираючись, виглядаючи мене. Виглядаючи мене – як чудово звучить! Взяла за руку.
– Ходімо, нам трохи далі, – сказала.
Ми пішли вулицею Пушкінською, тримаючись за руки, розмовляючи про всілякі дрібниці... Що може бути краще?
– Отут, – говорив я, – зліва просто у цьому під’їзді є видавництво „Либідь”. Непогані книжки, якщо не рахувати підручників...
Засміялися.
– Вгадай, що я тобі подарую? – запитала несподівано.
– А хіба ще не подарувала? – відказав я, але подумки вже почав перебирати варіанти. – Мабуть, книгу.
– Тепло.
– Дві книги?
– Тепліше...
– Три?!
Знову розсміялися.
– А це вже холодно...
– Тут була книгарня видавців колись, – показав рукою направо.
Вирішив не гадати, а просто підождати трохи, доки все з’ясується.
– А де вона зараз?
– Переїхала, трохи далі вулицею, я ще там не був. А якщо повернути направо – буде книгарня „Сяйво”. Зліва по паралельній вулиці – видавництво „Наукова Думка”. Там далі – „Знання”...
– Я знаю, – сказала вона.
– Ага, – кивнув, – просто мені приємно перелічувати ці назви.
Якийсь час ми ішли мовчки. Перетнули вулицю Хмельницького а я продовжував гадати, куди ж ми прямуємо.
– А тут... – почав було я.
– „Книгоїд”, – засміялася вона.
Я теж засміявся, але й цю книгарню ми теж проминули, як і попередні.
– Е-е-е, слухай, – зніяковіла раптом вона.
– Що таке?
– Можна, я тобі очі зав’яжу, щоб вийшов сюрприз? – несміливо спитала.
Нічогеньке буде видовище, подумалось мені. Глянув на неї й зрозумів, що заради цих очей – зроблю що завгодно.
– Ти краще просто зніми мені окуляри, я однак нічого не побачу.
– Чудово! – зраділа вона, а тоді стала навшпиньки і зняла мені окуляри.
Світ поплив, злилися в одну пляму вікна будинків, небо поповзло на асфальт. Її обличчя стало світлою плямкою з трьома цяточками. Дві з них – то очі, третя – губки. Здається, вона загорнула мої окуляри в хустинку і поклала до кишеньки. Я міцніше вхопився за її руку і вона повела мене кудись порожнім тротуаром. Від чогось стало сумно, з неба замрячило.
– Далеко ще нам?
– Трішечки... Ти стомився?
– Ні. Мені добре.
За хвилину ми зупинилися.
– Тут сходи, – попередила вона і перша увійшла у якийсь темний прочіл.
Я примружився, намагаючись прочитати вивіску, але букви пливли перед очима, а вона наполегливо тягла мене вниз, тож я покинув марні спроби і ступив на першу сходинку. Сходи двічі крутнули й вивели нас до напівтемного приміщення, у носа вдарив кислуватий дух.
– Це що, якась кав’ярня?
Мабуть, я не зміг приховати розчарування, але що вдієш – я дійсно був розчарований.
– Ще трохи, – прошепотіла.
Ми увійшли у якісь двері й зупинилися. Вона вдягнула мені окуляри, тицьнувши при цьому у вухо дужкою. Я роззирнувся.
Ми стояли у невеликій кімнаті з високою стелею. Усі стіни були заставлені книжками. Чотири височезні стіни книжкових полиць оточили нас, за столиком посеред кімнати посміхалась нам назустріч миловида продавщиня.
– Де це ми?
– У букіністичній книгарні „Купідон”, – гордо виголосила вона.
Поруч, не відпускаючи мою руку, заливалась дзвінким сміхом моя кохана.
– Ніколи тут не був. Навіть не знав про таку, – промовив я до неї.
– Авжеж не був! – радісно погодилась. – Ти ж не любиш кав’ярень! Я знала, що ти здивуєшся! Оце й є мій подаруночок.
Вона знову стала навшпиньки і прошепотіла мені на вухо:
– З днем Народження, любий.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Антон Санченко Статус: *Експерт*, 23-09-2008

Аура книголюбства

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 23-09-2008

дуже

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олексій Тимошенко, 23-09-2008

Споріднені душі :)

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тарас В'єнц, 23-09-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.87615299224854 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …