Біля джерела у парку – купка бабусь. Як підбіл на ще холодній після зимової пори землі. Чіпляються за життя, як тінь за дерева. Здоровлять одна одну, що дожили до весни, радіють першому сонечку. Моляться у збудованій громадою капличці, де комусь явилась Матір Божа. І вважають, що й вода тут така ж свята.
Відірвав стареньких від того заняття молодик з вівчаркою. Собака влізла з лапами до рукотворної кринички. Бабці заохали: де ж так пускати тварину! Там і діти п'ють , і дорослі набирають в домашній посуд. Та й ікони дивляться на ту воду...
Як хоче пити собака, мовляв, набери хоча б у пригоршні і відведи убік.
У відповідь на сокотання стареньких полетіла груба лайка.
- За таке, - обізвалася зовсім сухенька зграбна бабуся, - за Польщі заплатив би 30 злотих штрафу. А за ті матюки – ще більше.
Ото мій вуйко вірив крепко у всякі дива, - обернулася до своїх подруг, - а особливо снам. Колись-то наснилось йому, що битий буде. А мав на базар по щось їхати. Геть посварився з жінкою, бо вперся: з хати й кроку не ступить. Виліз на п'єц – перележати лихий час. Жінка бачить – марна справа – зібралася сама.
Вуйко на всяк випадок пса спустив, аби кого нечистий не приніс.Ото лежить хлоп, аж чує: коло хати хтось ходить, собака бреше, аж виє. Йому й дух зі страху заперло. Постукали до хати, - знов нічичирк. Мовчить вуйко. Перележав якихось півгодини і злазить донизу. Цікавість переляк здолала. Виглянув у вікно – нема нікого. Поволі двері відчинив – а там поліціянт стоїть:
- То ваш собака? – питає.
- Мій, - вуйко йому.
А той прикладом – геп по спині. Та ще раз, та ще... Ото за те, каже, що собаку вдень спустили і вона на людей кидалася. Мені от мало форми не подерла.
Чималий на ті часи штраф заплатив вуйко за свій переляк.
Після того, однак, був упевнений: чому бути, того не минути.
Замовкла старенька, згадуючи чи то перекази, чи очевидні їй історії добротнішого життя. Змовкли її співбесідниці, по-різному реагуючи на цю історію. Не поворушилося лише обличчя гіпсової скульптурки Матері Божої, яка неоціненною нами силою берегла нас від нас самих.
