Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51560
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 11320, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.14.246.52')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Вірш

Спогади

© Ayanami, 09-09-2008
Тихий дощик, нічна прохолода,
Сивий вітер по полю гуляє
І стара, трохи мокра колода
Свою пісню останню згадає.

Як стояла вона на цім полі
У рясному чудовому вбранні.
І не знала берізонька кращої долі,
А ніж співи пташок насвітанні.

І сьогодні як завжди привітна,
Вітру листям своїм щось шепоче,
та не знає берізонька бідна,
що їй доля безжально пророче.

А десь здалеку чорна фігура
До берези наблизилась тінню.
«Це  мій гість, - обізвалась привітна натура, -
Милуватись прийшов мною в пору осінню».

На тім слові вона ще гарнішою стала
І вклонилась вона чоловіку –
Наївна береза тоді ще не знала –
Він прийшов вкоротити їй віку.

Чоловік той не гаячи часу
дістав пилку сталеву, блискучу.
І в одну лише мить поля прикрасу,
Розпилив на колодочок кучу.

Не співають пташки на світанні,
Не шепочеться більше із вітром,
І слова її десь пролунали останні
«Простіться за мене із світом».

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.044895172119141 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати