Сидіти на даху багатоповерхівки і копирсатися ногами у повітрі, спостерігати як летять кудись літаки, нагадуючи про своє існування блимаючими вогниками. Заплющувати очі і насолоджуватись цією миттю. Або гойдатись на гойдалці та підспівувати голосу, який долинає з динаміка мобільного. В цю мить тебе чомусь не обходить той факт, що вже перша година ночі чи то ранку, що навколо всі сплять, окрім вірного друга, який вирішив підтримати твій спів. байдуже, що комусь це може не сподобатись, байдуже, що занадто голосно. Просто тобі так добре і ти насолоджуєшся цим.
Або ще таке - зоряна ніч, берег моря, поруч людина протилежної статі (досить приваблива, як на тебе) зовсім небайдужа до тебе. Ви сидите ось так біля моря, розмовляєте про якісь дрібниці, обіймаєтесь, можливо цілуєтесь, а можливо .... :) У цей момент вам всеодно, що буде завтра, які очикують проблеми, вам в цей момент добре і це найголовніше.
Або йде потужний літній дощ. Важкі краплі швидко летять до замлі і роблять її мокрішою. Ти стоїш під навісом, намагаючись не промокнути разом із землею. Та чомусь якась невблаганна сила в одну мить тягне вийти під дощ, і ти це робиш та аніскільки не жалкуєш. такої радості ти вже давно не відчував. Теплі краплі здається не тільки на твоєму тілі, а й в середині, у душі, вони скрізь. від цього стає ще приємніше.
А скільки ще людина може пригадати таких моментів? В такі миті ти розумієш, що щасливий. То ж чи багато людині потрібно для щастя? - Зовсім мало. Треба лише вміти усвідомлювати, що ти щасливий.
