У Влодзя була машина.....Хоча, “Це” важко було назвати машиною. Літом в ній кошували їжаки, а зимою ворони. Вже й не говорячи про курячий послід, що постійно прикрашав дизайн п’ятірки. Вікон там не було, половину дна також. Як він на ній їздив? Я й сама не знаю, але до Тернополя бачила сама - інколи доїжджав. Може якось за допомогою ніг? А може їжаки помагали або монетки феншуйські, шо йому подарували друзі на щастя?
Головним інвентарем в тій машині був сполер, ну знаєте така штучка шо в гоночних машинах прикріплена на бампері, шоб їх на великих швидкостях притискало до трасси?
Кумедно, правда? Просто Влодзя вступив колись ше в такий клуб - Стрітт рейсерів, та й гасав собі на всіх своїх ногах.
Молодик часто задумувався за продаж тієї машини , але хто ж її купить з такими наворотами, та й бідні тварини не будуть мати де жити.
Одного недільного ранку бачу виїжджає Влодзя, та й питаю його:
- О, привіт, а ти куди так з самого ранечку?
- Та думаю проїдусь подихаю свіжим повітрям , морозива якось куплю, а хочиш зо мном?
- Та дякую, в мене ше сьогодні стільки справ ( та й бажання в тому посліді нема ніякого вивалятись, - подумала я.).
- Ну гаразд як хочеш....
Наступного дня бачу сидить Влодзя на порозі біля хати, нахнюплений весь такий, тай машини на подвір’ї нема.
- Шо там Влодзя, чого без настою сидиш?
- Та........- сказав хлопець опустивши голову.
- Cкажи? може чим поможу.
- Нема більше де жити нашим їжакам і воронам ...І їздити нема на чім...
- А що сталося? Ти продав машину?
- Та де там.. Я б хоч тоді на ті гроші якесь житло купив братам нашим меншим. А так....
- Та шо сталось? Кажи вже!
- Та приїхав я до міста , думаю куплю якогось морозива, цукерка, зайшов в магазин, поки те , поки се.. Виходжу, а машини нема! Та й повідомлення дивлюсь на листочку “ Вашу машину забрав евакуатор , телефон для довідок 22-33-56”
- І шо ти подзвонив?
- Та позвонив.
- І чого не забрав?
- Та бо там задурно не дають, там ше 250 гривнів тре заплатити...А та машина навіть стільки не коштує..
- Бідні їжаки ,... бідні..
