Сидівши на лавучці...
Довге волося хлопця яке спадало
на один бік та закривало око.
В тишині було чути він плаче??
Людина яка плачучи на світ,
чи то може від поганої музики??
Хлопця поєднувало одне :
слово ЕМО...
Життя крізь чорно-розовий колір
Життя не такої людини як всі...
Може і все б було гаразд якби...
Не люди які не розумілих їх
Плачущі люди мають своє життя
Вони не поділяються а просто живуть
Для них сльози це - радість/кривда.
Сумуючи та плачущи хлопець чекав...
У вухах грала сумна музика але крізь
сльози він радів... І вона прийшла
та за ким ці сльози були.
Обнявши притуливши його вона
прошепотіло що буде із ним.
Та більше не покине.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design