Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46394
Рецензій: 90544

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка для дорослих

Вулиця нещасливого кохання

© Тала Владмирова, 05-08-2008
Варто було вченим довести, що назви вулиць впливають на настрій, а то й долі їхніх мешканців, як Місто охопила лихоманка перейменувань. Але ж не можуть усі вулиці називатися лише Сонячними, Казковими чи Щасливими? Неодмінно виникне плутанина. А якщо, подбавши про листонош та нечисленних приїжджих, пронумерувати їх, то не варто й розпочинати ті перейменування: от ви, скажімо, згодилися б жити на Тринадцятій Щасливій вулиці? А на Двадцять сьомій Казковій? А чим від вас кращі ті, у кого квартира на Першій Сонячній?
Що не кажіть, а це були нелегкі дні для ради Міста. Зрештою, усі зійшлися на тому, що перейменовувати вулиці слід дозволити лише тим, хто запропонує дійсно оригінальну нову назву.
«Вулиця Нещасливого кохання» - назва, без сумніву, оригінальна і навіть поетична, але трохи… якась така. Вам не здається?
Що поробиш, таку назву вибрали поети Міста, а їх права, як і права будь-яких інших мешканців, і повинна була відстоювати рада. Спершу, щоправда, у декого виникали побоювання: а раптом у Місті не набереться поетів аж на цілу вулицю? То що, половині будинків залишатися порожніми: хто ж сповна розуму, тобто, вибачайте, не маючи тонкої душевної організації, згодиться жити на такій вулиці? Чи це не марнотратство? Але становище врятували молоді люди, розчаровані в коханні. Вони з’являлися на вулиці час від часу, інколи навіть встигали потоваришувати з аборигенами, а потім, підгоївши душевні рани, перебиралися деінде, за більш звичною адресою.
Для стороннім вважається поганим смаком з’являтися на цій вулиці, особливо – молодятам та щасливим парочкам. Але пліткарі вперто твердять, що деякі хлопці, всоте зримувавши «кохання-зітхання» у віршованому зізнанні та остаточно скуйовдивши чуба, потайки, у сутінках, пробираються на цю вулицю і звертаються по допомогу до когось із місцевих поетів. Як правило, ті не відмовляють, але такі справи вимагали неабиякої уважності: Боже вас збав сплутати справжніх поетів із скривдженими закоханими. Останні вийшли на ґанок не задля того, аби помилуватися на захід сонця, а тільки щоб всоте обсмоктати з таким же сусідом єдину думку: «усі чоловіки бридкі» або «усі жінки зрадливі». А неуважний прибулець може нарватися на неприємності. Добре, як справа скінчиться бійкою, а як сам, довірившись аргументам співрозмовника, опинишся на цій вулиці?
А ще кажуть, що дехто з громадян потай приводить сюди похвалитися своїх заїжджих родичів: де ще знайдеш таку вулицю? А таке турботливе ставлення до поетів, яким, як відомо, найкраще пишеться тоді, коли серце крає нерозділене кохання?
Щоправда, говорять, був собі колись в Місті поет, котрий не поспішав оселитися на вулиці Нещасливого кохання: він твердив, що найкраще йому думається за містом, в полі або ж тоді, коли він йде зранку на роботу (що й казати, це був незвичайний поет) і бачить, як прокидається Місто. Ну що поробиш, коли його надихало сонечко, а сум змушував далеко закинути ручку й блокнот і йти  на гостину до когось із знайомих або й просто завернути до найближчого кінотеатру. Звісно, інші поети ставилися до нього поблажливо, визнаючи, що як тільки-но хлопець переживе справжнє почуття,  може, щось з нього й буде… А так, для перших спроб пера, непогано-непогано…
Але з дивака так і не вийшло нічого путнього: він так ніколи і не оселився на вулиці Нещасливого кохання, осівши чи то на Бузковій чи й на банальній Сонячній, одружився, мав двох чи трьох синів. Одним словом, звікував, як усі. Щоправда, він інколи продовжував писати вірші, знаходилися і люди (як би делікатніше висловитися?) без надто розвиненого смаку, яким навіть подобалися його твори.
Але справжні поети, як-то і личить невизнаним митцям, в серці яких так і не загоїлися рани від нещасливого кохання, лише поблажливо знизували плечима. Хто ж із серйозних людей звертає увагу на такі нісенітниці? А де в Місті  знайдеш більш серйозних людей, ніж ті, які мешкають на вулиці Нещасливого кохання?

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Оригінально

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Костенко Олександр, 07-08-2008

Серйозна робота

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© koka cherkaskij, 05-08-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.59779286384583 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …