Жінка – це пристрасть. Вічний вогонь, вир шалу та відчайдушності. Навіть тиха з виду жінка криє у глибині своїй усе те що може у певний мент вирватись на волю. І тоді вже це полум’я так важко стримати, а лише отримати задоволення, поринувши в цей палкий жагучий світ, що гріє, бентежить, а потім заспокоїть з усією тою жіночою ніжністю та відданістю…
У житті кожної жінки наступає така мить, коли до неї приходить жага пізнання і розуміння усього того таємничого та невідомого, що поєднує у собі кохання чоловіка та жінки. І кожен, навіть найнезугарніший підліток вдивляється у дзеркало, у прагненні віднайти риси жіночності та готовності до нової віхи життя… Життя любощів та пестощів, спраглих ночей, розбитих сердець та зморених у задоволенні тіл. Життя, де крізь буденну логіку життя ні-ні та прозирають закони природи, яким годі й суперечити.
Це той блаженний час, коли батьки не можуть дочекатись своїх доньок, а ті в свою чергу вертаються додому щасливі, заціловані, зачудовані коханням. Кохання… Скількох воно зробило щасливим, а кого позбавило розуму чи то пак життя… Воно сліпе, бо знає лише дотик. Несправедливе, але таке п’янке, що хочеш забути і пробачите усе. Поринути у вир, у забуття, загубитись і віднайти себе в обіймах коханого… І майже кожен готовий проміняти той довгий лік сірого, одноманітного життя на шалений вибух почуттів та пристрасті, і вже неважливо, що несе у собі кохання: загибель чи нове народження, на що прирече: поневіряння і біль, чи вічне раювання…
Та хіба до цих роздумів закоханій до безтями парі зачарованих коханців, чия близькість як вибух усіх блискавок та зірниць… Усе за них, усе окрім часу. Адже усе має межу, а надто земне кохання, яке перегорає як літавиця, лишаючи у серці вічний слід. Але мить ця прекрасна і варта вона цілого життя і навіть сотні життів…
І часто ми зустрічаємо разом світанок, але не завжди спроможні зустріти захід. І ті що спромоглися не розгубити свої почуття, не розгубити у вирі життя, не розміняти та не розмінятись самим. І ті що всупереч усім холодним вітрам недолі змогли зберегти священний вогонь, ті пізнали найбільше у світі щастя, а отже готові до вічності.
Вірю, щиро вірю у те, що коли народжується кохання на небі запалюється нова зірка, і чим сильніша любов, тим яскравіша зірка. І саме тоді співають ангели, і тихенько, у вуса посміхається сам Господь Бог…
