Казка.
Записана від уроджениці села Голубівка
Новомосковського району Велігжанинової
(Журавель) Н.О. Казку їй розповіла хрещена
мати. Подібну казку надруковано в книзі
«Українські народні казки», Київ,
«Веселка», 1988. Казка називається «Ківш
лиха», тільки в ній сюжет інший і батько кидає
гроші у воду.
Жив собі чоловік з дружиною і був у них син, який виріс лінивим, хоча уже й парубкувати розпочав.
– Тату! – звертається якось син до батька. – Купи мені нові чоботи…
Батько вирішив, що пора вже сина до праці привчати, та й каже:
– Добре, синку, – я на тиждень поїду волами на заробітки, а ти за цей тиждень наймися до людей і зароби рубля. Я до нього докладу ще своїх копійок і придбаємо тобі нові чоботи.
Поїхав батько на заробітки, а син прогуляв тиждень, от-от і батько приїде. Мати бачить таке діло, що і їй перепаде за сина, та й дала йому рубля.
Приїхав батько пізненько, вже темніло. Зайшов у хату, а син йому й показує рубля, мов, ось я його заробив. Батько підійшов до печі, а в ній якраз вогонь горів, подивився на рубля і так, і сяк, і проти вогню, та й каже:
– Ні, сину, – не зароблений він, тому в піч йому дорога…
І вкинув батько рубля у вогонь.
З понеділка знову поїхав батько на тиждень, а синові велів заробити рубля. Син у понеділок спав до обіду, а потім зібрався і пішов шукати роботу. Іде селом, коли це його гукає хрещена мати:
– Куди це ти, хрещенику, йдеш?
Розказав їй хлопець, що велів зробити батько, а хрещеній матері стало шкода хрещеника, знайшла в себе рубля, дає йому та й каже:
– Роботу треба було шукати зранку, візьми ось мого рубля…
Зрадів хлопець, взяв рубля, а сам знову прогуляв цілий тиждень.
Коли батько приїхав і знову взяв у руки рубля, то син тільки дивився – а що ж цього разу зробить батько. А батько знову спалив рубля.
Третього тижня син звелів розбудити його разом із батьком. Допоміг батькові запрягти воли, а коли батько поїхав, то пішов до батюшки найматися на роботу.
Цілий тиждень син працював по господарству у батюшки – і жито косив, і молотив, і доглядав за худобою. В кінці тижня батюшка дає хлопцеві 90 копійок за роботу. Той ледве умовив батюшку, щоб той дав рубля, бо пообіцяв наступного тижня одробити ті 10 копійок.
Коли батько приїхав, син тремтячою рукою дає йому рубля, а батько, навіть не розглядаючи того рубля, замахнувся кидати його в піч. Хлопець вчепився обома руками за батькову руку:
– Не кидай, тату, – я ж його заробив!
– Тепер я бачу, що ти дійсно заробив цього рубля! – батько каже синові, – завтра підемо на ярмарок і купимо тобі нові чоботи!
