

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	827
Творів:	12503
Рецензій:	19366

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Химерна проза

Чорні листки (записи з енцефалоґрам озерних пташків)/ до додатоку "Кілька рок-ен-ролів"

© Сергій Ляшенко, 18-06-2008
KYHCTKAMEPA /ґрандж/ Дійові особи: Василь, Марія. (дія відбувається в Українському Сієтлі – Станіславі) Дощ накрапає ще з самого ранку. От тином пробіг чорний кіт із ґавою на голові. А вже ж так темно. Восени найприємніші вечори. Кінчики пальців, занімілі від холоду, з рота валить пара, у проміжках між поцілунками. Додати можна тільки файну вечірню баляду та свічку, що вже догоряюча, стікає прямо на старий дерев'яний стіл. Відчуваючи спиною холодну цегляну стінку, а очима – хрест на церковці, приємно відчувати її тепло, чи не так? Старий чорний бус на зупинці, грамофон пилить заїжджений вініл, достобіса алкоголю у крові і ще більше у пляшці, тріснуте люстро і кажан на вішачкові у шафі. Дихає дідько у потилицю і шовгає серце на гнилих милицях. Все просякло вогкою, осінньою пліснявою і пивним духом. Тільки ти мене рятуєш від цього всього. Справді? Ти мене кохаєш настільки? Так, сонечко, кохаю. Ти – то найдивніше, що траплялося колись в моєму житті. Твої очі, голос, волосся...все доводить мене просто до божевілля. Коли вчорашнього дня ти з'явилася в тому квітчастому платті, то мені здалося, що кожна з них жива, а проміж них співають коники. Я ніколи не думав, що мені колись настільки пощастить у житті. Ходім до мене. Ні-ні! Ти не зрозуміла... Чи зрозуміла не так. Я не того хочу. Я просто кажу, що з тобов ми більше нічого не треба. Мої рідні вважають мене пропащим. Я нікому не потрібен у цьому житті, окрім як тобі. Я сьогодні без спідньої... м-м?... Що ти робиш? Якого біса ти се кажеш? Чи ти не розумієш, що я тобі кажу? Сьогодні немає тітки Сари... Ходім? Зрозумій мене правильно: ти подобаєшся мені і мені подобається кохатися з тобов, але я очікував дещо на инчу реакцію... Ти шукав дівчину у прозорій сукні? Would you be my girl? Oh yes! Ти відчуваєш до мене щось крім того, що змушує тебе збуджуватися? Авжеж, Васю, що то ти таке питаєш? Ти просто перебрав сьогодні в клюбі. Ні, Маріє! Я не пив сьогодні взагалі. Я навіть не палив цього вечора. Я кохаю тебе, котику. Чому се ти став таким злісним? Не знаю, пробач... Торішнє листя налипає на підошви шюзів, налипає бруд, глина, ґрунт... Важкість ніг, створена таким робом, змушує притискатися до землі. Просто падати ниц. Просто мліти від посмішки, як від липневої спеки, від намагання сховати її у дереві, як се робить дятел із жолудем. Вона стане на пляці перед прірвою. Крізь брук ме пробивати трава. Колом муть бути насаджені чорні черешні, липи, вільхи із смарагдовими від імшедді стовбурами, яблуні, що муть гудіти бджолиними роями. Вона стане там, де позаду стоятиме маленька аптека. Дах, що рясно заріс полином, випустить зорі на небо, а якісь юнаки розіб'ють пляшки з-під горілки об стовбур бронзового ліхтаря, і блискучі клапті шкла впадуть на траву і поріжуть її. Відріжуть траві трав'яну вивірку. Але вона не знає, що їй робити із своєю свободою: чи то танцювати під гомін індійських бубнів, чи то задивлятися на аркан, чи то слухати аркана в землі, а чи споглядати його з-під неї... І так само, як вивірка, та сама, трав'яна, не знатиме, що їй робити із своєю несподіваною волею, я не знатиму, що ми робити із своєю, якщо якийсь шалений клапоть шкла відріже мене від тебе. Я можу написати для тебе чарівну полельну баляду для дванадцятиструнної гітари з тромбоном, я міг би написати і вірша з найвигадливішою римою, несподіваними та чутливими метафорами, влучним розміром та стопом, вишуканою мовою... Я міг би збудувати найбільшу ґільйотину, шибеницю, поставити найпотужнішого електричного стільця, посіяти у Всесвіті хаос, зрушити з місця час, навіть без важеля. Але я не знаю, що робити, якщо якийсь шалений клаптик шкла, що відірвався від пляшки з-під горілки, відріже мене, вивірку, від тебе – трави – і жбурне додолу... я не зможу... Просто я хочу, щоб ти знала се.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.00953006744385 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design