"Мила батьківщина, що ти сумна,
Тяжкі, сумні часи випали нам,
З болем сум'яття у наших серцях,
Сонця затемнення мабудь умах,
Сором, розорення, навіть ганьба,
Вкрала немов душу Країни шпана..."
(Із збірки Аркадія Польшакова "Громадянська лірика")
---------------------
Переклад з російської мови:
"Милая родина, что ты грустна,
Трудные выпали нам времена.
Чувство смятения с болью в сердцах,
Солнца затмение в наших умах,
Стыд, разорение, даже позор,
Словно украл душу родины вор,
Самое грустное в этом во всём,
Сами себя развалили, свой дом… "
P.S.
Милая родина настанет весна,
Людям (всем миром) сеять пора:
Зрелые злаки, любви и добра!
