Першим завжди приходив Івась - автор концептуальної книги братства "Міжгалактична свинка", що вийшла невеличким накладом завдяки конкурсу поезії, що проводився у якомусь видавництві. Концепція відповідно заримована, але всім все зрозуміло - мрії, фантазія і таке інше. Івась з солодкими губами після щойно з'їдженого десерту у сусідньому бістро, у піджаку з турецької шкіри, розгонистий хлопець у своїх розгонистих планах, що відразу цілувався з дівчиною, яка потрапляла йому під руку, і дівчина по тому писала йому збірку віршів про секс, а Івась цілував тим часом іншу дівчину, і так безнастанно, під дощем, на траві, у темряві, на світлі, будинки плавали навколо тонких шпиць-вулиць. Івась приходив у кав'ярню ще під час пар, ніколи тут не їв, але замовляв для наступного, хто прийде, пельмені за дві гривні і випивку, тер холодні руки, бо Івасеві доводилось вранці вставати, тому він мерз від недосипання.
Зимовими ранками, під тиском холодного повітря, що скручуючись і мотузячись гримається у вікно, простежуючи за шерегами машин - машинописом доріг, вичавленим під ногами снігом - до жовтого, до гірчиці, братство збиралось у своїй веселій кав'ярні "Айболит", холодній так дуже, що доводилось пити пиво не скидаючи курток. Вони розмовляли - концепція мрій розширювалась і по-різному трактувалась. Івась втратив первісне значення автора - авторами ставали всі. З часом виробився культ. Уява щільно заповнювала їхнє життя. Члена братства тренували свою уяву, вправлялись в уявлянні найнеймовірніших речей, потім намагалися реальність повністю замінити уявою. Спершу уявляли дрібниці - страви на столі, гарних дівчат, що в тоненьких бікіні - тонке лезо бікіні впиналось у їхні міжніжжя і десь там еротично зникало, вичавлюючи з-під себе фантастично досяжне тіло. Ці уявні дівчата блукали вулицями, еротизуючи принишкле добропорядне місто Львів. Уява розкривала перед членами братства невичерпні можливості насолод - саме з цього розпочалось братство - з насолод.
Івась, Кирило, Марко і Юхим. Всі студенти, сходились до своєї кав'ярні на великих перервах. Вони спробували розширити час - напруживши всі, тоді ще ніжні і недорозвинені м'язи уяви, можна було продовжити час на хвилину. Потім вчилися ці перерви розтягувати на годину, на добу, а потім, коли швидкість їхньої думки вдосконалилась - великі переви розширювались на тижні насолод. Для того, щоб у вдосконаленні власної уяви досягти успіху, доводилось багато читати і думати - десь випадково запам'ятовані знання слугували грунтом, основою уяви.
Уява для братів з кав'ярні "Айболит" була невичерпним джерелом щастя і насолод - перемогами, коханням, їжею, випивкою, наркотиками. Вони харчувались хлібом, хот-догами і мінералкою, але не було на світі гурмана, що скуштував би так багато прекрасних і різноманітних страв, як вони. Брати вели здоровий спосіб життя, щоб не притлумлювати власну уяву, але не було пияка і наркомана, якому пощастило б у житті спробувати стільки алкогольних напоїв і наркотичних речовин, як членам братства. Вони кохались з найпрекраснішими жінками планети, отримували найрізноманітніші премії та нагороди. Але зрештою це їм набридло. Успіх втратив будь-який сенс, насолода втратила будь-який сенс.
