Телевізор дивлюся раз на тиждень, коли іде шоу «Танцюють всі». Це, напевно єдиний нормальний продукт на нашому ТБ, який мені, «хіп-хоп маніяку», дуже цікавий. Все. Далі реклама: «…отже треба чистити зуби Sensodyn- ом щодня, щоб зберегти мої зуби білими…»- звертається до громадян вбрана у білий халат Лілія Подкопаєва. Ха! І на що ви, любі, розраховуєте?! Що я зараз побіжу купувати цю пасту заради збереження зубів Подкопаєвої?! Щас! Може я безсердечна тварюка, але мені абсолютно начхати на Подкопаєву і її зуби! Зовсім! І свою безсердечну задницю з дивана я не підніму.. Так, дивимося далі… Бабисько в рожевій кофточці дурнувато либиться: «Я теж приймаю «Ременс». Раніше був такий біль, а зараз усе нормально!» Ага, ти ще розкажи про своє здуття, карієс і лупу. Мені це дуже цікаво. Ще особливий внутрішній протест в мене викликають реклами на пральні порошки. Ну не довіряю я «рожевому», дурнуватим домогосподаркам і виведеним плямам ( мама раз попрала спідницю Vanish-ом – замість жирної плями з’явилася біла). А в перервах між цими шедеврами «співають» Ранєткі і Борис Апрєль. Культура і мистецтво процвітають!
Думати… Навіщо? За тебе це зробить ящик. Аналізувати…А треба? Включи Савіка Шустера, і він тобі все детально пояснить. Обирати самому…Не потрібно. Для тебе вже зібрали найкращі бандитські серіали, найкращі дешеві мелодрами, найкращу попсу з фанерою, найкращі стрази і найкраще хутро, зідране з невинних тваринок. Бути іншим…А сенс? Легше разом із дружною толпою ржати над Букіними, слухати Кіркорова і дивитися «Ранєток»… Скажете, я цинічна? Ні, я справедлива.
Але я сподіваюся, що багато людей все ж таки не живе за вищезгаданими принципами. Вони – частина іншого світу, який дійсно існує. Вони використовують голову не тільки для носіння модних зачісок ( хоча і для цього теж =)). Вони самі обирають фільми для перегляду ( вони не завжди з хеппі- ендом, але завжди зі змістом). Вони читають розумні книжки і слухають те, що вважають за потрібне. Це може бути важкий рок, запальний хіп-хоп, альтернатива, ліричний джаз або співи народів крайньої Півночі. Вони не лише споживають чужу творчість, а й творять самі. Вони дивляться не в ящик, а у вікно або в небо. І кожного разу помічають щось нове. Вони фотографують білок в осінньому парку і вдихають запах вітру. Вони посміхаються і мріють. Вони завжди мають власну думку. Ти теж хочеш бути одним з них? Немає нічого простішого, бо простір навколо себе кожен створює сам. А ще в нас завжди є вибір. Я свій вже зробила).
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design