|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 21061, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.116.15.124') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © , 07-02-2010
|
Жив хлопчик собі на вокзалі,
Притулку свого він не мав.
Удома його не чекали,
На лавках холодних він спав.
Нічого йому не хотілось,
Лиш їжі й людського тепла.
Життя його тільки почалось
Й згасало поволі до тла.
Повз нього проходили люди
Й ніхто помогти не хотів.
Вело це хлопчину до згуби,
Та він не здавався, він жив!
Він їв те, що псам викидали
І мав лиш єдине пальто.
Що тітка колись ще пошила,
А зараз не шиє ніхто.
Та жила собі одна жінка
В тім місті великім, німім.
Й зустріла на вулиці хлопця,
На тому вокзалі глухім.
Він ледве промовив їй слово,
Що він безпритульний і все.
Вона й без цього зрозуміла
Чого ним так сильно трясе.
За ручку холодну узяла,
Заглянула в очка його,
До серця свого пригортала
І вела до дому свого.
Із радості хлопчик заплакав,
Собою самим він не був.
Він думав - це тільки уява!
Тепло материнське відчув.
Я хочу, щоб в кожній людині
Серденько черствим не було,
Щоб всім помагало від нині,
Життя щоби щастям гуло!
Молімся до Бога щомиті
За щастя бездомних сиріт.
Щоб були любов'ю сповиті,
Не знали ні горя, ні бід!
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
