Ви так сяйливо в серце надійшли,
Як...бандероль напередодні свята.
Були ви малослівним, поставним.
За віщо оцей дар – мені? – шептала.
Від кого це даяння в будню ніч?
Вже дві обручки
зісковзнули з пальця...
Невже за вуст примхливість й справжність брів
Дарує небо красовите щастя?
А Ви пускали
кільця диму – в даль,
Де елегійно
облітали
верби...
Уранці в серце подзвонив поштар:
Ту бандероль – чужу – вертати треба.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design