Пишу для Вас, мій любий пане.
Погляньте на серце... Хіба не щемить?
Чи зможе життю хтось додати ще мить?
Чи зможе хтось більш ніж до дати
своєї на грішній землі цій прожить?
Чому ж зачиняємо ґрати?
Чи думаєм вічно ми грати в життя
Й ніхто не припинить нам серцебиття?
Та знаймо ілюзія все це,
і потім не буде назад вороття!
Навіщо тоді нам ті мати?
Що хочемо ми від них мати навік?
Вважаєте Ви, що дивитись на вік
ще рано і кажете : “Вити
повинен з сім'єю гніздо чоловік”.
Чи може спасе нас та рима
красива завждИ, як старими вже ста-
нем й наші рокИ будуть близько до ста?
Й співати онукам колись ко-
лискову чи будемо ми про Христа??
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design