Червоні черевички.
Жили собi два черевичка. Їх нещодавно купили маленькій дівчинці,
Черевички були зроблені із червоної шкіри й покриті блискучим лаком.Ще на них були дуже красиві золотисті пряжечки й довгі шнурки, такого ж кольору.
-Які славні черевички, -захоплювалися перехожі,спостерігаючи за дівчинкою, - Просто чудові.
Дівчинці теж подобалися її черевички. Щораз повертаючись із прогулянки, вона протирала їх м'якою ганчірочкою. Вона навіть намагалася поменше ходити, щоб шкіра на черевичках не подряпалася.
Але черевичкам набридло таке життя.
- Чому ми повинні ходити тільки із дівчинкою, -розсердилися вони, -Ми бажаємо гуляти самі.
Так сказали черевички та втекли від дівчинки. Вийшли вони на вулицю й оглянулися.
- Куди підемо?- запитав Лівий черевичок Правого.
- Звичайно ж праворуч, - весело відповів Правий.
Але Лівому чомусь схотілося йти ліворуч. Ну а Правому праворуч. Тоді черевички, щоб не сваритися домовилися про те, що кожен піде куди заманеться. А потім вони зустрінуться й розкажуть один одному. Хто що побачив.
І черевички розійшлися .Кожен пішов у свiй бік.
Правий йшов собi по доріжці. І раптом бачить назустріч йому біжить Собака. Черевичок злякався й сховався за куща. Адже усі знають, що собаки дуже люблять гризти черевички й не тільки їх, а будь-яке взуття. Особливо нове.
Коли Собака пробіг , Правий черевичок виліз з кущiв та й пішов далі.
Йде собі весело насвистуючи. А назустріч йому летить сорока. Вона побачила, що блиснули на сонечку золотаві пряжечки й вирішила їх схопити. Всі знають про те, що сороки дуже люблять все блискуче.
Бідний черевичок ледве втік від шкідливого птаха.
-Дуже небезпечно гуляти по- одинцi, -промурмотав Правий,- Піду подивлюся де гуляє Лівий черевичок. Щось я за ним вже скучив.
Правий черевичок розгорнувся й пішов назад до дому.
Але Лівого черевичка ніде не було. Правий дуже довго шукав його і нарешті-те знайшов.Той лежав у великій калюжі й не міг вилізти звiдтiлля. Черевичку нiкому було навіть допомогти. Перехожі не звертали на нього уваги. Адже він не був таким гарним та блискучим, як ранiш .Золотава пряжка Лiвого черевичка була вся брудна.
Але Правий черевичок відразу ж впізнав його .І кинув тому кінець свого шнурка. Лівий змiг нарешті вибратися з калюжі.
-Добре погуляли, -засміявся Правий черевичок, оглядаючи Лівого. Той до ниточки промокнув, а його золотаві шнурочки були жахливого сірого кольору. Та й пряжка вже не блищала.
- Настав час вертатися до дівчинки, - відповів Лівий черевичок, -Не то ми незабаром зовсім розвалимося.
І черевички пiшли додому. Біля під'їзду стояла дівчинка, вона вже з ніг збилася, розшукуючи свої черевички.
Побачивши своi черевички ,вона дуже зраділа.
- Ах ви бурлаки. -закричала вона, - Нагулялися?
Черевички скромно промовчали. Вони були дуже раді своєму поверненню.
Дівчинка їх вимила й добре висушила. Тепер черевички знову блищать немов новенькі. І нікуди не збираються тікати від своєї дівчинки.
