О ти, кого Поезія боїться,
Кого уже і Проза сторониться,
Крик чуєш? То волає, вставши з гробу,
Сам Марціал: «Покій мій – Бракоробу!»
СЛОВА ВДЯЧНОСТІ В КІРКУДБРАЙТІ
В одних є в бодні – та не голодні;
Ті ж їсти згодні – та пусто в бодні.
В нас є і в бодні, й самі голодні –
Й хвалу шлем Богу за це сьогодні.
ЕПІТАФІЯ ШКІЛЬНОМУ ВЧИТЕЛЮ
Лежить тут Віллі Міч. Повірте,
Він в пеклі вже, хоч в рай хотів.
Вчить бісенят йому довірте,–
З них справжніх зробить він чортів.
НА ПОГАНІ ДОРОГИ
Діставсь нарешті,– слава богу!–
Крізь бездоріжжя і багнюку.
На жаль, як добру мать дорогу,
Люд не освоїв ще науку.
І хоч не сильний я в Писанні,
Згадаймо з Біблії страхи:
З гріхів пекельних не останній –
Недбальство про свої шляхи.
ПРИШПИЛЕНЕ ДО ЕКІПАЖУ ПАНІ ВОЛТЕР РІДДЕЛЬ
Мов хазяйки язик, деренчати ти звик,
Як стрілою мчиш в дальні краї;
Та злетиш під укіс, якщо осі коліс
Ненадійні, як серце її.
НА МІС ДЖІННІ СКОТТ
Якби такі, як Джінні Скотт,
Були всі скотти, друзі,–
Англійці, стрівши цей оплот,
Втекли б, як боягузи.
ЕПІТАФІЯ СІЛЬСЬКОМУ ВОЛОЦЮЗІ
Його оплачте й ви, мужі,–
Вас від нудьги звільняв,–
Через дружин з ним не чужі,–
Він вас їм заміняв.
Й ви, школярі, на цей моріг
Ступайте не шумливо,–
Той, хто під ним у землю ліг,
Був батько ваш, можливо.
ЕПІТАФІЯ ВЧИТЕЛЮ ЛАТИНІ
Схилившись у поклонах низьких
Тебе оплакуєм: амінь!
Безгрішно жив ти по-англійськи,–
Хай бог пробачить і латинь.
НА МІСТЕРА ДЖЕЙМСА ГРЕЙСІ
Джеймс Грейсі, він багато важить,
Хоч путнє щось не встиг зробити.
Будь проклят кожен, хто зневажить
Його вагу і габарити!
ПОМІЩИКУ, НЕ ТАКОМУ МУДРОМУ, ЯК СОЛОМОН
Молись Христу, о Кардонесе,
І вдячний будь без меж.
Він вчив: воскресне в піднебессі
З душею й тіло теж.
Якби ж сказав: “Звільню лиш душу
Від смерті,”– що логічно,–
О Кардонесе, визнать мушу,
Помер би ти навічно!
ХАЗЯЙЦІ ЗАЇЖДЖОГО ДВОРУ
Хвала тобі, о господине,
Не був я тут раніш,
Де в русі все, і не спочине
Й на хвильку ложка й ніж.
Хай небеса пошлють доволі
Тобі щасливих літ.
Не промину вже я ніколи
Гостинних цих воріт.
ЕПІТАФІЯ СІЛЬСЬКОМУ ВЕЛЬМОЖІ-ПІДКАБЛУЧНИКУ
Й Адама доля так карала
(Ми ж ходим там, де ще більш слизько):
Лежить тут той, ким жінка управляла,
А жінку наставляв чортисько.
НА В.М.ГРАХАМА
“Спинись, злодійко!”– мовила до Смерті
Природа, як лежав вже Віллі мертвий,–
“По дурнях як я виконаю норму,
Якщо взяла ти мою кращу форму?”
Robert Burns (1759–1796)
ON ELPHINSTONE'S TRANSLATION OF MARTIAL'S EPIGRAMS
O Thou whom Poetry abhors,
Whom Prose has turned out of doors,
Heard'st thou yon groan?-proceed no further,
'Twas laurel'd Martial calling murther.
BURNS GRACE AT KIRKUDBRIGHT
Some have meat and cannot eat,
Some can not eat that want it:
But we have meat and we can eat,
Sae let the Lord thankit.
EPITAPH FOR MR. WILLIAM MICHIE
SCHOOLMASTER OF CLEISH PARISH, FIFESHIRE.
Here lie Willie Michie's banes;
O Satan, when ye tak him,
Gie him the schulin o' your weans,
For clever deils he'll mak them!
EPIGRAM ON ROUGH ROADS
I'm now arrived--thanks to the gods!--
Thro' pathways rough and muddy,
A certain sign that makin roads
Is no this people's study:
Altho' Im not wi' Scripture cram'd,
I'm sure the Bible says
That heedless sinners shall be damn'd,
Unless they mend their ways.
PINNED TO MRS. WALTER RIDDELL'S CARRIAGE
If you rattle along like your Mistress' tongue,
Your speed will outrival the dart;
But a fly for your load, you'll break down on the road,
If your stuff be as rotten's her heart.
EPIGRAM TO MISS JEAN SCOTT
O had each Scot of ancient times
Been, Jeanie Scott, as thou art;
The bravest heart on English ground
Had yielded like a coward.
EPITAPH FOR A WAG IN MAUCHLINE
Lament him, Mauchline husbands a',
He aften did assist ye;
For had ye staid hale weeks awa',
Your wives they ne'er had miss'd ye!
Ye Mauchline bairns, as on ye pass
To school in bands thegither,
O tread ye lightly on his grass -
Perhaps he was your father!
EPITAPH FOR MR. W. CRUIKSHANK
Honest Will to Heaven's away
And mony shall lament him;
His fau'ts they a' in Latin lay,
In English nane e'er kent them.
EPIGRAM ON MR. JAMES GRACIE
Gracie, thou art a man of worth,
O be thou Dean for ever!
May he be damned to hell henceforth,
Who fauts thy weight or measure!
EPIGRAM ON A COUNTRY LAIRD, NOT QUITE SO WISE AS SOLOMON
Bless Jesus Christ, O Cardonessp,
With grateful, lifted eyes,
Who taught that not the soul alone,
But body too shall rise;
For had He said "the soul alone
From death I will deliver,"
Alas, alas! O Cardoness,
Then hadst thou lain for ever.
EPIGRAM AT ROSLIN INN
My blessings on ye, honest wife!
I ne'er was here before;
Ye've wealth o' gear for spoon and knife—
Heart could not wish for more.
Heav'n keep you clear o' sturt and strife,
Till far ayont fourscore,
And while I toddle on thro' life,
I'll ne'er gae by your door!
EPITAPH ON A HENPECKED COUNTRY SQUIRE
As father Adam first was fool'd,
(A case that's still too common,)
Here lies man a woman ruled,
The devil ruled the woman.
EPITAPH ON WM. GRAHAM, ESQ., OF MOSSKNOWE
“STOP thief!” dame Nature call’d to Death,
As Willy drew his latest breath;
How shall I make a fool again?
My choicest model thou hast ta’en.
