Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51560
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 12207, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.161.194')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Переклад

Роберт Бернс Пісня, складена в серпні

© , 31-10-2008
Роберт Бернс (1759–1796)

ПІСНЯ, СКЛАДЕНА В СЕРПНІ

Пейзаж цей весь і постріл десь –
Це вже пора осіння:
Куріпки зліт серед боліт,
І вересу цвітіння,
Й гладь золота там, де жита,
На радість селянину;
В млі осяйній я повен мрій
Про тебе лиш, єдину.

Люб голубку гайок в ярку,
В’юркам же – схил гористий;
Для чаплі рай – озерний край,
Зна вальдшнеп ліс тінистий;
Дрозд має скит в сплетінні віт
Ліщин біля полянки;
Де ж глід в кущах весь в колючках –
Притулок коноплянки.

З живих усяк свій має смак –
Було так, є й понині:
Той між юрби не зна журби,
А цей – у самотині.
Але – шкода! – вже скрізь біда,
Людське тиранство всюди:
Мисливців зов, на пір’ї кров,
Пробиті дробом груди.

Вечірня мла нас облягла,
Гурт ластівок в польоті;
Й полів краса, де зелень вся
Вже в ніжній позолоті.
Як любо нам удвох буть там,
Де втіх очам доволі:
Являє гай плодів розмай,
Ждуть жнив жита у полі.

Любові жар, й розмови чар,
І місяця сіяння;
Й моя рука твою стиска,
Й освідчення, й зізнання.
Як любі всім дощ літній, грім;
Як осінь – селянину, –
Вночі і вдень люблю лишень
Тебе я так, єдину!

Robert Burns (1759–1796)

SONG COMPOSED IN AUGUST

Now westlin winds and slaught'ring guns
Bring Autumn's pleasant weather;
The moorcock springs on whirring wings
Amang the blooming heather:
Now waving grain, wide o'er the plain,
Delights the weary farmer;
And the moon shines bright, when I rove at night,
To muse upon my charmer.

The partridge loves the fruitful fells,
The plover loves the mountains;
The woodcock haunts the lonely dells,
The soaring hern the fountains:
Thro' lofty groves the cushat roves,
The path of man to shun it;
The hazel bush o'erhangs the thrush,
The spreading thorn the linnet.

Thus ev'ry kind their pleasure find,
The savage and the tender;
Some social join, and leagues combine,
Some solitary wander:
Avaunt, away! the cruel sway,
Tyrannic man's dominion;
The sportsman's joy, the murd'ring cry,
The flutt'ring, gory pinion!

But, Peggy dear, the ev'ning's clear,
Thick flies the skimming swallow,
The sky is blue, the fields in view,
All fading-green and yellow:
Come let us stray our gladsome way,
And view the charms of Nature;
The rustling corn, the fruited thorn,
And ev'ry happy creature.

We'll gently walk, and sweetly talk,
Till the silent moon shine clearly;
I'll grasp thy waist, and, fondly prest,
Swear how I love thee dearly:
Not vernal show'rs to budding flow'rs,
Not Autumn to the farmer,
So dear can be as thou to me,
My fair, my lovely charmer!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© deleted, 31-10-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.050657987594604 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати