Щиро вдячна за грунтовну рецензію. А й справді, автору надзвичайно важко уявити, що ж у його творі може зацікавити читача . Здавалося б, ось ти заграєш з читачем, змальовуєш для нього веселеньке театральне дійство, аби підсолодити наступні грунтовно-сухі філософствування, а він засинає саме на солоденькому. Вочевидь, привернути увагу широкої аудиторії мені так ніколи і не вдасться. Тішить те (чим хочу і Вас потішити), що коли Ніцше видав /Так казав Заратустра/ - твір, який він вважав найціннішою перлиною у своєму доробку, - цього ніхто не помітив: ані критики, ані читачі. Розпач геніального письменофілософа привів його до психіатричної клініки...
Ось такий історичний анекдот.
Одначе, не маючи надмірних амбіцій та зіркової хвороби, мушу зізнатися, що я, насправді, швидше поет, який іноді намагається писати прозою, але і в першому і в другому випадку зловживає довільним словотворенням та словосполученням, вважаючи, що настав час поглиблювати смисли слів.
Дуже вдячна за корисну рецензію. Врахую зауваження і обов,язково скористаюсь запрошенням.
Щиро Ваша,
Оксана.
