Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2658
Творів: 49544
Рецензій: 94098

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Бачу, що ніхто не хоче писати рецензію

(Рецензія на твір: 99, автор: Оксана Горкуша)

© Грет Кос, 14-07-2007
Я знаю, як це бо самому не вистачає рецензій. Ну що ж, буду першим.

Рецензії не писали по двом причинам: або не хотіли тебе пригнічувати, або не змогли дочитати до кінця. Скажу правду. Твір важко читати, і всі просто заплутуються в складних і поетизованих реченнях. Твір перетворюється на суцільну масу почуттів, в яких просто тоне сюжет. Найгірше те, що ці почуття не викладені повноцінно і не викликають ніяких емоцій.
Вибач, що так відверто тебе критикую. Просто намагаюсь бути об’єктивним

А тепер почну хвалити. Передостання частина, яка починається зі слів “Залишимо їм їхнє”, сподобалась мені і виправила негативне враження від попередніх частин. В цій главі ти настільки вдало виклала почуття, що я відчув їх своїм нутром, і мені захотілось читати далі. Якби весь твір був таким, я б тебе взагалі не критикував. Щоб зробити твір таким, требе пережити його так, як ти пережила цю передостанню главу. І найголовніше початок - вклади в нього все, що є в твоїй душі. Перечитуй твір і переписуй його ще раз і ще раз, поки він не стане таким, як моя улблена глава. Твір як діамант, який треба безперервно шліфувати. В цього прочесу не повинно бути кінця, тому що автор завжди має шукати в своєму творінні найгірші сторони і зразу їх виправляти. З часом твір почне подобатись і в кінці кінців стане шедевром.
Мені дуже сподобалась песимістичність цього твору. Рідко-кому вдається вкладати в слова стільки душевної темряви. Твір чорний і містичний і тому заворожує. Принаймні мене.

А тепер невеликі грішки:
"У цю мить Еол, що мирно оглядав кімнату і нудячись, спостерігав за блазнюваннями баби Ганни, вирішив це все припинити і спокійно зазирнув їй у очі своєю третьою кароокою мордою. На цій морді було лише два ока: одне темнокаре, аж чорне, ніби осіння беззоряна ніч, а друге – яскраве, майже палючо червоне, що пульсувало хвилями рівномірних спалахів самої Гієни."
Спочатку морда "кароока", а потім одне око виявляєтся "темнокарим", а друге "яскраво червоним". Фраза "лише два ока" якось не звучить.

"А ще ж була жінка, яка врухомила причини врухомлення жінок, що, можливо, спричинили цю подію... "
Я з цього взагалі нічого не зрозумів, хоч перечитав раз двадцять. Подібні на уривок технічного звіту. Пиши простішою мовою, і всі тебе зрозуміють. Навіть такі тормози як я:)))

Я написав все, що думаю. Ще раз вибач, якщо ці слова тебе образили. Не здавайся, і все вийде. Тупо писати такі слова, коли сам в них не віриш. Але кажуть, що ця фраза працює. Надіюсь колись вона спрацює для нас обох.
Якщо хочеш оцінити мої авторські можливості, прочитай моє творіння - ГРЕТ КОС "Останнє роздоріжжя" в трьох частинах. Я шліфував його раз десять, і мені сказали, що чогось в ньому не вистачає. Може ти знайдеш, чого саме?

Щиро вдячна за грунтовну рецензію. А й справді, автору надзвичайно важко уявити, що ж у його творі може зацікавити читача . Здавалося б, ось ти заграєш з читачем, змальовуєш для нього веселеньке театральне дійство, аби підсолодити наступні грунтовно-сухі філософствування, а він засинає саме на солоденькому. Вочевидь, привернути увагу широкої аудиторії мені так ніколи і не вдасться. Тішить те (чим хочу і Вас потішити), що коли Ніцше видав /Так казав Заратустра/ - твір, який він вважав найціннішою перлиною у своєму доробку, - цього ніхто не помітив: ані критики, ані читачі. Розпач геніального письменофілософа привів його до психіатричної клініки...
Ось такий історичний анекдот.

Одначе, не маючи надмірних амбіцій та зіркової хвороби, мушу зізнатися, що я, насправді, швидше поет, який іноді намагається писати прозою, але і в першому і в другому випадку зловживає довільним словотворенням та словосполученням, вважаючи, що настав час поглиблювати смисли слів.
Дуже вдячна за корисну рецензію. Врахую зауваження і обов,язково скористаюсь запрошенням.
Щиро Ваша,
Оксана.

© Оксана Горкуша, 15-07-2007

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.1063470840454 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …