Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2642
Творів: 48681
Рецензій: 93433

Наша кнопка

Код:



Рецензії

РЕЦЕНЗІЯ НА ЗАМОВЛЕННЯ: ПОЗИТИВНА

(Рецензія на твір: Нічне сповідання, автор: Ніка Новікова)

© михайло карасьов, 24-05-2013
Вірш «Нічне сповідання» – один з кращих творів талановитої поетеси Ніки Колонюк. Можна говорити про те, як авторка засобами підтексту, напівтонів та алегорій викликає в читача ті почуття, котрі важко, чи навіть неможливо передати словами. Варто було б зупинитися на вмінні ущільнити текст, коли він набуває ваги зорі-карлика, з тяжіння якої вирватися неможливо. Розміри рецензії не дають нам можливості детальніше, з прикладами розглянути дані думки, але це легко зробить читач, поглянувши на будь-яку фразу вірша. Ми ж затримаємося на тому, що є найголовнішим у будь якому художньому творінні. Спробуємо на прикладі «Нічного сповідання» поглянути, як майстри пера різблять характерних героїв.
Героями вірша є Чоловік і Жінка. Хоч на перший погляд здається, що твір написаний від імені Чоловіка, насправді ж це Жінка народжує в своїй уяві образ коханого. Потужним засобом для розкриття їх внутрішнього світу є конфлікт між ними. Авторка обирає для цього не побутову сварку з биттям посуду. Вона показує нам ситуацію, коли дві людини не можуть бути разом – і, водночас, не можуть жити один без одного. Ситуація, до речі, не рідкісна, однак мало хто усвідомлює причини трагедії, і лише одиниці здатні піднести її до рівня поезії.
Суть конфлікту, котра закладена ще на початку вірша, розкривається перед нами у третій строфі. Дозволю процитувати її повністю:
«Він пахне деревами густо і гостро –
і слова не знає, бо що йому слово?
Він – поле осоту, він – піст і апостроф.
А жінка вертається знову і знову».
Не так важливо, чи Чоловікові в думку вертається Жінка, чи сама вона повертається до Чоловіка. В обох випадках літера «А» на початку останнього рядка показує, що вертається вона всупереч здоровому глузду. А всупереч через те, що Чоловік і Жінка абсолютно різні по рівню свого розвитку. Вона натура тонка, духовно багата, із загостреним, поетичним сприйняттям світу; розумна і ерудована, нарешті. Такий характер створюється одним мазком пензля – Жінка з початку вірша йде поруч із книжкою. І зовсім іншим постає у вірші Чоловік. Він далекий від високого духовного світу, він як природа, він сам втілення природи. Він і пахне деревами, і слів не знає, і в поезії повний «апостроф» (до речі, дуже вдалий неологізм; думаю, він скоро вкорениться у нашу мову як означення чоловіка обмеженого, недалекого чи, принаймні, некомпетентного). Але, разом з тим, такого типу чоловіки часто мають вроджений, природній магнетизм, який притягує тонко організовану жіночу душу. Ось ця любов може звести з розуму, бо вона не підвладна людській волі, вона змушує Жінку вертатися до Чоловіка знову і знову, хоче вона цього, чи ні.
Наступні рядки доповнюють і далі розкривають його демонічний образ:
«І хто ти? – питає. А ким йому бути?
Він злий, бо прозорий. Він сильний, бо добрий».
Прозорість його, під якою слід розуміти безпосередність, щирість і незахищеність, додає Чоловікові притягальної сили. Разом з тим Жінка теж дорога йому, вона для нього немов з якогось іншого, казкового світу. Тому він не може втратити її назавжди:
«а книжка ще тепла, і кроки ще чутно.
І вечір не гоїть скривавлений обрій».
І, нарешті, фінал трагедії в останніх акордах вірша:
" річка нуртує, хитається кладка.
Цей вечір – заклання, цей спогад – обжинки.
І гірко вустам від раптової згадки.
Бо – гаряче в литки,
бо – книжка,
бо – жінка".
Першим рядком цієї строфи авторка зупиняє час. Настає мить істини, мить, коли має бути прийняте рішення. Чоловік весь в болючих сумнівах. Він підсвідомо відчуває прірву, яка закладена природою між його духовним рівнем та цією Жінкою. Він не певен, що вартий її, вона завжди стоятиме вище нього. Вона – це вирій, куди цьому Чоловікові летіти – не долетіти. Не будемо домислювати, чим закінчаться Чоловікові терзання. Напевно можна лише сказати, що Жінка вертатиметься знову і знов, яке б рішення він не прийняв. Трагедія боротьби і єдності протилежностей не має кінця, вона вічна, як світ.
А тепер зауважимо, що все сказане попереду домислене виключно з нуртуючих потоків підтексту, закладеного між рядками «Нічного сповідання». Щоб створити такий підтекст, треба мати неабиякий хист. Ніка Колонюк, безперечно, помічена іскрою Божою. Тож сподіваємося на її нові твори, котрі принесуть радість читачам ГАКу та його околиць.

оцьому тексту, само собою, хочеться довіряти)) але умовно-позитивна реца - є умовно-позитивна. треба буде і собі спробувати - розібрати на виключно біле і виключно чорне. хороша вправа, нмд.

© Ніка Новікова, 27-05-2013

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.54443502426147 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …