Нікусь, я вже так того кумира закрутила *в шаленому танго*, що йому аж запаморочилося в його кумирській голові. і хотів би від мене втекти, якби не знав, що на його місце має стати хтось інший (щось інше?) а кумирська натура - вона, знаєш, горда :( отож, доводиться йому чекати на звитяжну (йой!) битву з чимось (кимось) іншим...і здатися у разі не власної перемоги.
а щодо засудженого, то з ним іще важче. бо він засуджений до страти, але сам цього не усвідомлює, тому й тримається до останнього.
але не все ще втрачено! буду старатися щось змінити :)
Ґанцю, а спробуй покрутити трохи "світ-кумир". так, виключно у виді вправи. ну і мої пять копійок стосовно "засу-дженОго". сьогодні перечитала на свіжі очі - трохи не воно, як на мене.
