Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2660
Творів: 49728
Рецензій: 94235

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Правда про антисемитов и иже с ними

(Рецензія на твір: , автор: )

© Noelle Daath (80.93.126.—), 21-12-2009
Сколько наблюдаю за деятелями, далеко и всерьез поехавшими на теме жидомасонства, все больше убеждаюсь, что они – обычные наркоманы. И как насмешка Господня, среди них очень много православных, и мне всегда казалось, что в основном Московского патриархата. Ан нет…

В течение почти 20 лет наблюдаю за деградацией старых знакомых, в перестроечное время сдуру сунувшихся в православие. Результат налицо. Только такие люди способны на жалобу «что-то у меня голова побаливает» желчно отпарировать ни к селу ни к городу: «В церковь не ходишь – ЕЩЕ СИЛЬНЕЕ ЗАБОЛИТ!» Дома у них, конечно же, муштра и порядок, и дети с поротыми задницами, и жены с постными лицами, на которых четко отпечатан настоящий, а не анекдотический, многолетний недотрах.

Сентиментальности таких личностей, кажется, нет предела. Особенно их умиляют страсти Христовы. Не мудрость, не жизнь, а мучительная и позорная смерть. В деталях. Биохимики, ответьте мне, неграмотной, – какой букет гормонов вырабатывается в этих дряблых мозгах при лицезрении замученного тела, висящего на кресте? И удивительно ли после этого, что это наркотическая зависимость от наслаждения видом истощенного покойника и от постоянного издевательства над своим телом, сопровождается верой во всевозможные страхи, порчу, магию… то, что в инете четко характеризуется тремя словами: «Как страшно жить!»

«…Если вы внимательно читали книжку Эрика Берна «Игры, в которые играют люди», то моментально распознаете в Как страшно жить даже не так называемое «времяпрепровождение», а уже игры, и вычислите их второсортные удовольствия: безопасно попереживать эмоции страха, ненависти, сочувствия, принадлежности к группе и т. п. Что характерно — никакой реальной деятельности не требуется!» (цитата с Лукморы, статья «Как страшно жить»).

Впрочем, радость они тоже способны ощущать. Лихорадочную, запредельную радость во время пасхальной службы. Обычная, повседневная, рассеянная во всем мире радость их уже не удовлетворяет – доза маловата.
У антисемитов и иже с ними разум давным-давно не царь, а раб тела – тела, затюканного постоянными запретами, изо всех сил изворачивающегося, чтобы все-таки получить свою дозу гормонов щастья. Тело это настолько сильно, что ухитряется выживать в условиях, когда медвель загнулся бы. И не только выживает, но ухитряется за такую немеряную цену получать кайф, подсмеиваясь над разумом, уже наизусть знающему и Евангелие, и «Добротолюбие», и прочая, и прочая…
Цитата: «Твое Животное безжалостно. Ему наплевать на все, что ты любишь. Оно хочет только одного: кайфа. Не важно, по какому поводу – хорошему, плохому, без повода. Оно радо любой трагедии, готово "отметить" любую удачу или дать знать о себе без всякой причины вовсе. Оно пьет или принимает наркотик ради себя любимого. Ради кайфа. Чтобы испытать наслаждение».
http://www.narcom.ru/publ/info/699

А кайф, как известно, модно получить и от насилия, и от желания насилия, и от предвкушения, и от разговоров на запредельно страшные темы, – неважно, лишь бы получить.

Можно долго разбираться в путях получения кайфа от разговоров о жыдах и всемирном заговоре, но главное не это. Главное – что антисемиты и иже с ними никогда не отпустят кнопочку, доставляющую им мрачное, но такое желанное блаженство, и плевать, что это отравляет жизнь окружающим «не такой» национальности (а список не таких национальностей все растет…). Главное для этих глубоко больных и подсевших на биохимическую иглу людей – вырвать из горла у реальности несреднестатистический кайф и ощущение своей значимости, как-то: «Благодарю тебя, Господи, что я не еретик, не еврей и не женщина»… а некоторые еще и добавят: «и не москаль».

Щодо російської мови в дописах. Я всього лише відповіла на питання російською, бо я змалечку дівчинка культурна та ввічлива:

http://gak.com.ua/review/38524

Ну а якщо вже відповіла російською (причому мене зрозуміли!) - то хіба не все одно, за скільки дописів російською мене забанять? :)

© Noelle Daath, 21-12-2009

Щодо грюкання дверями - звиняйте, канєшно, але я не граю в дитячу гру "і не ходи на нашу пісочницю".

Я ходитиму де схочу, повертатимуся коли схочу, і нікого не питатиму. Адміну поки що все одно, і він мене не банить, і таким чином усі розмови щодо того "ну так ти хочиш сюди чи нє?" - то тж. зв. "лєвиє базари", спроба маніпулювати моїм особистим вибором (ходити на ГАК чи ні).

Ну то якщо вже Вам так свербить, Петре, то опублікуйте опитування: хто за те, щоб мене забанити по айпі. Якщо мене забанять, я спокійнісінько ходитиму на Поетичні майстерні та спілкуватимуся з гаківчанами там.

© Noelle Daath, 21-12-2009

Назвавши мікроскопа телескопом, пане Муравію, я всього лише натякаю, що у Ваших дописах - цілий Всесвіт. Паралельний.

(Дехто пишався б, а ви абіжаєтеся..)

© Noelle Daath, 21-12-2009

А називання мікроскопа телескопом - це теж тільки емоційний стиль? Грюкання дверима з регулярністю на ГАКу - це теж емоційний стиль?
І провокативне вживання російської мови в останніх Ваших рецах: ану ж бо почнеться й "навколомоскальська" суперечка - це теж стиль? Стильна Ви наша. Будьмо!

© Петро Муравій, 21-12-2009

Муравію, а Ви вже купили гарного телескопа - шукати раціо у ваших дописах, напр., щодо єврейського питання?

Я не керуюся емоціями, а використовую емоційний стиль. Різниця дуже велика.

© Noelle Daath, 21-12-2009

Ні, Ноель. Я не з образливих. Мені цікаво спостерігати за Вами, як у лабораторії за експериментом. З Вами особливо сперечатися не буду: не маю часу та й надії на Ваше розуміння. Бо Ви керуєтеся емоціями, а раціональні аргументи в такому випадку малоефективні.

© Петро Муравій, 21-12-2009

Цитата: «Я не вірю, як і більшість українців, правоохоронній та судовій системі держави, розумію, що дії Коки Черкаського тягнуть лише на штраф у 50 неоподаткованих мінімумів. Але я також знаю, що коли хлопці в погонах зумисне, на замовлення, не розслідують такі справи, як справа Гонгадзе, вони залюбки "виконують план по боротьбі зі злочинністю" (sic!) за рахунок таких буйних і підприємливих, як Кока Черкаський.»

http://gak.com.ua/review/38623

Золоті слова, Кактусю.

Тимбільше, що в Україні за Кучми вже були випадки виконання таких «соціальних замовлень», коли якусь відому в певних колах особу публічно судили, скажімо, за хабар. Засудивши на офігітєльній термін, рік-два тримали в більш-менш нормальних умовах, а потім потихеньку відпускали додому, в пусту після конфіскації хату, врізавши такій особі та її родині (!) громадянські права, також і право працювати в якійсь сфері.

Мені дуже жаль, що пан Черкаський продовжують грати дурника на сторінках ГАКу, і геть не думають, що може статися з його родиною, якщо вибір паде таки на нього (а «соцзаказ» вже запущено, бо закони змінено і має бути публічна реакція – щоб усі чули та знали).

(Втім, чи до родини зараз панові Черкаському, коли жиди кругом…)

© анонім (80.93.126.—), 21-12-2009

Пані Галино та Михайле!

Ви неуважні. Я писала:

«...И как насмешка Господня, среди них очень много православных, и мне всегда казалось, что в основном Московского патриархата...»

Якби Петро Муравій був, скажімо, євангелістом, я писала би про євангелістів, серед яких теж багато антисемітів. (Антисемітом бути легко та приємно, авжеж).

Насправді в моїх словах йдеться не про окрему релігію, а про «релігійність» деяких осіб. Зазвичай такі особи вибирають релігію, яка або вже досить розповсюджена (як напр., православ’я), або навпаки – є прихильниками нових ультрареакційних течій, середини не буває. Тобто, це релігійність не ЗА (добро, мир…), а ПРОТИ (євреїв, ворогів, гнобителів…)

Щодо Кримінального кодексу – в моїх словах нема жодного натяку на якісь «санкції» проти таких псевдорелігійних осіб. Загалом ця рецензія є відповіддю на висловлювання, що більше підпадають під кримінал (наприклад, ірраціональні наїзди на моє прізвище, втручання в моє особисте життя)… Але ці висловлювання продовжують висіти в топі, а Ніколим, можливо, вже забанений і не зможе їх видалити. Адміністрація ж, як звичайно, робить вигляд, що її нема.

Тобто, моя російська мова «тягне» хіба що на бан, але мені вже все одно.

© анонім (80.93.126.—), 21-12-2009

Ноель, Ви мене просто здивували - невже Ви не розумієте, що це, принаймні, неетично - виступати з критикою віри, до якої ти не належиш. Уявіть собі, що православний автор почне писати есеї з висміюванням ортодоксального юдаїзму. Теж, до речі, є там, куди тицьнути пальцем. Сестра моєї колеги, єврейка, науковий співробітник Ермітажу, витримала в Ізраїлі півтора роки, весь час бомбардуючи свою сестру листами з живописанням ідіотських на її погляд звичаїв та традицій. Мої однокласники теж інколи пишуть мене про те, що їх шокує в устрої , віруваннях та світогляді своїх нових співвітчизників в тому ж Ізраїлі. Але вони можуть це собі дозволити. А я можу тільки вислухати і поспівчувати. Але я ніколи б не дозволила написати собі щось критичне на цю тему.
До речі, в іншій гілці шановний Кактус цитує кримінальний кодекс - так ваше писання підпадає під нього теж, ще й як. Просто я вже зрозуміла, що Ви людина запальна, і багато чого висловлюєте занадто емоційно, зопалу. Прибрали б Ви краще цю свою рецензію, бо хтось, хто Вас добре не знає, може дуже образитися.
Галина М.

© Галина Михайловська, 21-12-2009

Я думаю, не треба змішувати антисемітизм і віру. Перші християни були євреями, і саме християнство було юдейською сектою до того, як стало світовою релігією. Інша справа, що православ'я і націонал-православ'я іноді настільки тісно пов'язані, що неможливо їх відокремити одне від одного, але друге не тотожнє першому.

© Михайло Карповий, 21-12-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.76860594749451 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …