Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2646
Творів: 48797
Рецензій: 93523

Наша кнопка

Код:



Рецензії

... випадковий вірш ...

(Рецензія на твір: Весняний віршик, автор: Михайло Карповий)

© Іван Лузан, 06-06-2009
Карповий, ти збоченець..... натрапив оце на твою маячню у розділі "випадковий твір" і не зміг оминути - бо огидно. Хочеться плюнути. Так що плюю.
З огидою...

Наприклад, ти, як заядлий і натхненний дрочун зі стажем, побачив рідні тобі речі.---------Ржу, ні магу

© анонім (178.94.164.—), 19-01-2011

Приємно прочитати бесіду двох інтелектуалів. Піднімає настрій.

© анонім (178.94.164.—), 19-01-2011

Ну от бачите, Ванюшо, я так і знав, що ви так, як лічить чоловікові, виклик не приймете. Що і треба було довести. До побачення.

© Михайло Карповий, 07-06-2009

Так, Михайле, тепер точніше.
Агні, і тобі привіт.
Моська, яка займається суходрочкою - це Ваня, який пише вірші.
А мені ще цікаво, чому наш юний геній весь час розповідає одне прислів"я?
Може, подарувати йому ще один афоризм?
"самовпевненість посередністі - смішна и безплідна".
Е. Севрус

© Сталева Кицька Panzervaffe, 07-06-2009

Не переходьте на особистості. Так не можна.
Про творчість можна писати все, що відчуваєте.
А писати прізвище з маленької літери є неподобством.
Або проявом невихованості.
Чого воно так виходить?

©  , 07-06-2009

Що ж, свою участь в цій "розмові" завершую (спеціально не пишу "закінчую", бо тобі, карповий, на сьогодні дрочки предостатньо).

Є така приказка: "якщо ви сперечаєтесь з дурнем, то, вірогідно, він робить те саме". Тому не буду з тобою сперечатись. І так ясно, що ти за фрукт (чи овоч...). Я для себе висновок давно зробив, а цей твій "вірш" його просто підтвердив.

Бридкий ти тип. І жаль мені, що цей сайт багатий на такі таланти-мутанти, як оце ти. Не ображайся. Бо на ображених - кладуть прутні.
Твори. Мрій. Монітор протирай.
Бувай.

© Іван Лузан, 07-06-2009

Ванюшко, це про тебе.

©  , 07-06-2009

Моська гавкає на слона.

©  , 07-06-2009

Кицю, ваше зауваження має суто термінологічний характер. Що ж, буду точнішим: Ваніна творчість = суходрочка. Тепер, сподіваюсь, заперечень нема?

© Михайло Карповий, 07-06-2009

Ванюшо, як раз в вашу сторону я ніяких замашок не робив. Я писав виключно про вашу, так би мовити, творчість. А от ви постійно намагаєтесь образити мене особисто.

А як ви думаєте, чому я так спокійно реагую на ці ваші потуги? Та просто тому, що знаю, що усі епітети, якими ви мене нагороджуєте, нічого спільного з дійсністю не мають. Так само, я прекрасно знаю вашу ціну як автора.

Наприклад, я міг би викликати вас на таку собі поетичну дуель, запропонувавши вам взяти участь в конкурсі перекладів. Уявіть лишень, як би це було круто, якби ви виграли! Всі з ваших творів сміються, всі вказують вам на вашу неспрможність написати нормальний віршик,- а ви тим часом висилаєте організатору (цього разу організатор - я) найкращий переклад! Тепер уявляйте далі: ось закінчується стадія прийому перекладів, і всі вони публікуються без імен авторів. Конкурс вступає в стадію обговорення творів, і ті недалекі, тупі, куці людці, що не змогли оцінити вашого таланту, починають ваш переклад хвалити, хвалити, хвалити... Вони голосують за нього, іще не знаючи, що голосують за вас! А в день Х таємне стає явним. Імена авторів оприлюднюються. На конкурсній сторінці з'являється напис:

"Перше місце - Іван Лузан. Вітаю переможця! Іване, прошу пробачити все образливе, що я написав на вашу адресу! Ви - дійсно непересічний, талановитий автор, і я був тисячу разів неправий, коли наїжджав на ваші прекрасні, сильні, досконалі твори!"

Уявили? А тепер забудьте про це. Я знаю, і ви знаєте, що виклик ви не приймете. Ви, звичайно ж, зараз будете видумувати причини, чому ви цього не зробите. Напишете, що, мовляв, конкурс не такий, його організатор не достойний вашої поваги, чи щось в такому дусі. Але справжню причину знаєте ви, знаю я, знає будь-хто на цьому сайті: творча імпотенція, яку цитатою з Камю (це я про "творити - це жити двічі") ніяк не компенсуєш.

То про що нам говорити, шановний Ванюшо?

© Михайло Карповий, 07-06-2009

О, яка компанія :)
Михайле, ви перебільшуєте. Ваніна творчість і онанізм - не синоніми. Бо від онанізму людина може отримати полегшення і задоволення (правда ж, Ваню?), а ось від його віршів тільки заклякнути можна. Тому варто пошукати якесь інше порівняння.

Сталева Киця Панцерваффе

© Сталева Кицька Panzervaffe, 07-06-2009

Ти - недалека людина, карповий. Тож і ображатись на твої недолугі замашки в мою сторону - це справа і невдячна, і непотрібна. А нервуватись - тим паче :)
Куций ти, як підстрелені штани на зайцеві-дрочуні.

© Іван Лузан, 07-06-2009

Ванюшо, навіщо мені уявляти ваших читачів, якщо я можу бачити ваші вірші?
А "Болить рука, червоні очі, це нікому не треба", - це ви, ймовірно, про свою творчість написали. Про те, як ви вірші писали, правда ж? Але - повірте - два тлумачення цих рядків одне одному не протирічать. Ваша творчість і онанізм - це практично синоніми :))
Іще раз закликаю вас не нервуватись.

© Михайло Карповий, 07-06-2009

Карповий, ти ж навіть не уявляєш коло моїх читачів.... не тринди.
Твір ти написав про себе, придумавши його, мабуть, тоді, коли витирав свій монітор. (в мене монітор служить лише за призначенням)

Щодо "Болить рука, червоні очі, це нікому не треба.." , то кожен тут бачить і розуміє ці слова в міру своєї розпущеності. Наприклад, ти, як заядлий і натхненний дрочун зі стажем, побачив рідні тобі речі.
Насправді, мова йшла про абсолютно інше. Але, кожному - своє.

З огидою, І.Л.

© Іван Лузан, 07-06-2009

Ванюшо, я зацитую весь ваш незабутній вірш. Я би хотів, щоб він продовжував своє існування навіть після того, як ви, наче Гоголь, вирішите знищити весь свій творчий здобуток:

// Цей день //
© Іван Лузан, 11-05-2009
НІчого сказати.
Цей день німий.
Він млявий
і занадто довгий.

Цей день - як протяг.
Цей день - обгортка.
Зламаний потяг
і зграя вагонів.

Лише рука болить.
І очі червоні.
Зіниці холодні.
Це нікому не треба.

Сьогодні квіти не розкрились:
стояли і не дихали.
Дивились і не бачили,
бо бачить було нІчого.

Нічого сказати.
Цей день німий.
Так набрида відпочивати!
Тож починаю планувати.
А завтра - ще одне "хто зна...".

Дякую за те, що розвеселили, і благаю - пишіть ще! Без вас, Ванюшо, життя на сайті було би нудним. Щиро,

© Михайло Карповий, 07-06-2009

Одним тролем на сайті стало більше - нашим Ваньою.

©  , 07-06-2009

Ванюшо, по-перше, візьміть серветочку і витріть монітор. По-друге, дуже добре, що ви завітали. Це дає мені можливість пояснити вам дещо про літературу. Вам треба вчитися, інакше ваші твори будуть цікаві лише трьом: горобцю, киці і вам самим.

Так от, Ванюшо, цього разу ми поговоримо про таку особу, як ліричний герой тексту. Ліричний герой - це той, про кого йдеться в творі, чиї почуття та переживання описуються. Часто сам твір пишуть начебто від імені ліричного героя, вживаючи займенник "я". Наприклад, у Миколи Хвильового є повість, яка так і називається: "Я". Але, Ванюшо, це велика помилка - ототожнювати автора тексту і його ліричного героя. Наприклад, повість "Я" написана від імені чекіста, який власноруч розстріляв свою матір. Цей епізод письменник, звичайно ж, почерпнув не зі своєї біографії.

Хто ж є ліричним героєм "Весняного віршика" - твору, який збудив в вас цілу гаму почуттів? Ним може бути хто завгодно. Наприклад, поет, який написав такі незабутні рядки:

Болить рука, червоні очі,
це нікому не треба...
(http://www.gak.com.ua/creatives/2/15537)

Так що не нервуйтеся, герою мій. Краще займіться улюбленою справою.

Щиро,

© Михайло Карповий, 07-06-2009

:)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))

(Блін, чому нема кнопулічки "Улюблені рецензії автора"? )

© Noelle Daath, 06-06-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.79870295524597 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …