О, пані Ноелла. Приємно бачити. А я все ще долаю висоти. Природно, що жартома. Долаю - і тремчу. Як би нікого б не образити. Бо вірш можна по-всякому сприймати. Наче я чіпляюсь до чогось чи до когось. Але ж як темою вірша ця тема хіба не може бути? Про хрущів писали, про веснянок... Про що тільки вже не писали-не віршували. Не існує зон, закритих для поезії. Деякі поети і анатомічні твори складають. То в мене рука не піднімається написати "віршують" або "вірші пишуть".
Отаке о. Віршик трішки змінився. Я ж взявся оповідати. То й і оповідаю.
Гарних Вам вихідних :)
