Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2646
Творів: 48921
Рецензій: 93599

Наша кнопка

Код:



Рецензії

:)

(Рецензія на твір: УВАГА! Прошу адміністрацію сайту і всю громаду звернути увагу..., автор: Іван Лузан)

© Noelle Daath (80.93.126.—), 14-04-2009
Пане Йване!

Авжеж, межу перейдено. Три заяви з проханням вжити заходів проти однієї людини – це вже занадто.

Я дивилася Вашу сторінку. Майже нічого з рецензій пана Олеся не знайшла, бо вже модер повитирав. Але принаймні з Ваших слів я зрозуміла, що пан Олесь:

- писав під своїм ніком;
- не кпинив, не ображав, а писав про недоліки Ваших творів (як саме він це писав і наскільки це співпадало з Вашою думкою – то окрема розмова);

І що ж тут поганого? Пан Олесь не заходив анонімно, не публікував всяку гидоту, аргументував свою думку…

Зрозумійте мене правильно, Йване, але ж хіба не заради розбору недоліків ми й публікуємо твори на літфорумах? Друзі жодного поганого слова не скажуть. Поет не завжди здатен бачити недоліки, хтось має йому вказати на них. Звичайно, є рецензії від емоцій, я й сама не вільна від цього гріха. А деякі рецензенти хочуть поспілкуватися, та й усе.

Але рецензії рецензіями, а редагування творів – особиста справа, ніхто Вас не примушує.

Щодо мого особистого спілкування з паном Олесем: всі його поради, крім однієї-двох, були слушні.

Ви звертаєтеся до громади, мовляв, подивіться, який цей пан Олесь поганий, і т. п… А чи Ви самі без гріха? Це вже щось у лісі здохло, якщо пан Олесь матюкнулися…

До речі, хто Вам дав право писати – «поет»? Віршування – процес, а не результат.

------------------------

Пане Олесю! При всій повазі, мушу сказати одне: рецензування – не розвага.

Зрозумійте, пані Оксано... Олесь - мені не колега.
А його матюки - це не поради. Чи може я не правий, і коли мене шлють "На***", то це добра порада колеги??

© Іван Лузан, 18-04-2009

пані Ноель і пане Олесю, я глянула свіжим поглядом на події на ГАК. дякую, вам.

порада п.Іванові - не намагайтеся вивищитися за рахунок когось. вазон, квітка, кактус... Слово - це тендітна структура, наче шкло, - може розсипатися на осколки, а може цілісно прошити душу...
цілості слова нам ще вчитися і вчитися.
тільки зарозумілі юні віршотворці не прислухаються до порад колег та вихваляються небажанням вишліфовувати свої твори.
"юні" вжито щодо віку автора, а не людини.

© Оксана Яблонська, sevama, 18-04-2009

мій улюблений письменник Артуро Перес-Реверте взяв як епіграф до однієї з глав свого роману "Фламандська дошка" рядки з Хайяма:

Всевышний направляет руку игрока,
Но кем же движима Всевышнего рука?

тоді і зацікавило наче, але все ж не почав читати, бо ще не докінчив з Ніцше....)
тепер час) Дякую за посилання.

© Іван Лузан, 14-04-2009

:)

© Іван Лузан, 14-04-2009

Читайте Хайяма, Йване, аякже!


http://ukrlib.com/HayamRubai.html (українською)


http://www.lib.ru/HAJAM/hajam2.txt (російською)

А як матимете якісь питання, пан Олесь вам перекладе дослівно та пояснить.
Пан Олесь достатньо володіє мовою фарсі, щоб читати Хайяма в оригіналі.

© Noelle Daath, 14-04-2009

то був Іван

© анонім (77.123.122.—), 14-04-2009

"А що особисто побачив я у Вашому творі - то те, що половина його являється перекрученими думками Омара Хайяма - і не стільки його, а численної кількості перекладачів чи його творів, чи вторинного продукту - підрядників. Фабула, думка твору мені не сподобалась. Але я вирішив Вас не займати. Ви ризикуєте отримати бойкот - ні не навмисний. Ви вже майже списались. Ваші рими повторюються вже вртетє, якщо не вп'яте. Шукати нові Ви не збираєтесь. Ігноруєте. Так легше ж... " -------- по перше, окрім пару рядків з "Рубаї" я Хайяма не читав ще, на жаль... тому ти тут не мудруй, діду.
Те що я вичерпав себе - то так думаєш, мабуть, лише ти. Ну, може ще твій однояйцевий близнюк - Костя.

А щодо повторення рим.... що я можу тобі сказати... ти більше турбуєшся, як би там десь рима не повторилась. А я турбуюсь за зміст твору. Оце те головне, чим ми з тобою відрізняємось в плані творчості. Для мене головне - квітка, а для тебе - вазон.

Але те що тобі згадався Хайям через мої твори, то я сприйму то як комплімент. А також, мабуть, пора таки хоч щось із Хайяма почитати...

© анонім (77.123.122.—), 14-04-2009

Олесю, Ви маєте на увазі це?

http://gak.com.ua/review/25481

Ні, то не я!

Найбільше, на що я здатна - змінити нік, якщо мене забанять. Або, зареєструвавшись, спершу вдавати з себе дурепу ("під блонду" грати), а пізніше розкрити карти та прохати адміна змінити нік на всім відомий. :)

Боже збав, я ніколи не писала замість рецензії "говно", "муйня" і т. ін.

© Noelle Daath, 14-04-2009

Я вже, пані Ноелло, читаю О.Х. як газетні статті. Майже одні і ті ж дієслова, схожі поетичні образи, скаженна гра словами, бо у перській мові слово "життя" має, принаймні, три різних за виглядом значення. Два - схожі. Третє - ні. Ось сиди і гадай, чому це він так вирішив зробити? Щоб не повторюватись, як виходить з дієсловами, яких не уникнути при побудові речень? Чи для чогось іншого? Персіяни-іранці - і ті дивуються. Може, і я надивуюсь - і кину. Два з них вже дивуються, що в якійсь Україні людина з листа (аркуша) читає рубаї, а посидівши годину над словниками, докладно доповість про прочитане.
Все коли-небудь набридає.
Мені вже набридла ця довга історія з начебто моїми нападами.
Стосовно верлібрів я написав у сусідній відозві-рецензії іншій пані. Верлібр відрізняється від верлібру. Існують французькі, існують від пані Віки, Володика Вакуленка, позивача - і всі вони різні. Деякі з них мені подобаються. Була б лише форма, ритміка, побудова... Та не мені Вам перелічувати.
Все. Вимикаюсь. Не виключено, що розмови залишаються розмовами.

© Олесь, 14-04-2009

Пані Ноелло, невже Ви? Не Андрій з сайту, який віршує? Чи Ви про інший допис? Все одно я Вас зрозумію, якщо це були і Ви.
Бо про життя писати - це складна штука. Я зараз перекладаю Омара Хайяма. Вже перші твори я відправив на поетичне оздоблення. Я не люблю поетичних перекладів. Так от. Скільки вже перекладачів про те життя і як тільки його (О.Х.) твори не перекладали, а виходить - ходьба по колу навколо давно вже всім відомої думки - і як від часів О.Х., так і від К.М. (Карла Маркса). Якщо той допис дійсно був Вашим - то вже на одну собаку, навішану на мене, менше. Та справа була не в ньому.
Рекомендую Вам "Веселу абетку" три рази на ніч. Не як лікар Айболить, а як колега.
Мабуть, все.

© Олесь, 14-04-2009

Я порушу даний мною обіт не відгукатись на Ваші дописи. Одноразово, шановний літераторе і позиваче (в даному випадку).
Я також проти таких рецензій, адресу якої Ви навели. Мені знайома ця людина по сайту, по віршам, по іншим рецензіям.
Він (пан Андрій) міг би пояснити Вам, чому він так вважає.
А що особисто побачив я у Вашому творі - то те, що половина його являється перекрученими думками Омара Хайяма - і не стільки його, а численної кількості перекладачів чи його творів, чи вторинного продукту - підрядників. Фабула, думка твору мені не сподобалась. Але я вирішив Вас не займати. Ви ризикуєте отримати бойкот - ні не навмисний. Ви вже майже списались. Ваші рими повторюються вже вртетє, якщо не вп'яте. Шукати нові Ви не збираєтесь. Ігноруєте. Так легше ж... Я розумію, що бувають вірші без рим. Я відчуваю їхню ритміку, якщо вона є. Мені відомі за десяток чи два віршових форм і розмірів. Я впізнаю у великій кількості різних творів вірші. Мені цікаво бачити, що Ви щось ведете вже про концептуальність, а не про свою поетичну винятковість.
З Вас ще можуть вийти люди. Трішки ще довиховайтесь. Я рідко перехожу на "ти" як і посилаю на ті злощасні п'ять літер. Так вийшло. Ви ж самі бачили свій допис у мою алресу. А я всього лише мав питання до того пана, а Вас просив не турбуватись.
..............
На все добре.

© Олесь, 14-04-2009

То писала я, неавторизована. :)

© Noelle Daath, 14-04-2009

Шо неправда, Йване?

То ви просто не в курсі були, що Дід Ірпінський - то Олесь.

Щодо Мордатенкових вибриків – згодна. Жалкую, що не зберегла сторінок з Севами. Він мені там писав, як пИсав…

Щодо конструктивної критики – хто шо вважає за конструктив, тут уже нічо не поробиш.

Рецензія типу: http://gak.com.ua/review/25481 – то ще по-божеськи... :)

Щодо верлібрів – так, це правда, і в мене була схожа розмова з паном Олесем, про верлібри і т. ін.. Олесь йде війною на верлібри, хоч ти шо. Ой, не любить…

А щодо того, що Ви ніде й ніколи нічого нікому поганого не писали...
Егеж, егеж… А три заяви на дядю там, де можна було написати одну? Ви ж запальний, як знайдеться привід – в дзеркалі себе не впізнаєте.

Тож, будь ласка, вже час утихомиритися. Обом.

© анонім (80.93.126.—), 14-04-2009

А от, шановна Noelle Daath, і неправда...
Писав він не лише від Олеся, а в більшості випадків від Ірпінського діда. І то не можна назвати рецензіями. Те що модер повитирав - тим більше.
А також його рук справа - підливання масла в вогонь шляхом підтакування такому ж "генію-рецензенту" як сам - Мордатенку. Не виключаю можливості, що ті реци, які наче б то від анонімів,але з матюками і образами - теж його рук справа.
Конструктивної критики не було, бо й не планувалось.
Я прихильник різнопланової поезії, експериментів, верлібрів. Олесь - консерватор. Ми тут не можемо порозумітись. Тому я пропонував залишити мене в спокої. Бо визначити що краще - музика Бетховена чи музика Рахманінова, неможливо. Різні речі. Кожна по своєму оригінальна і приємна.
Я підкреслюю, що ніколи нікому не писав негативних рецензій, бо вважаю що будь-яка творчість має право на існування.
І завжди казав я спасибі тим, хто мені вказував на певні якісь мої помилки - в правописі, граматиці.... але коли валять на концептуальному рівні - це викликає в мене обурення.

Щодо моєї грішності-безгрішності.... звісно, грішу і я. Але рецензій по типу цієї не лишав ніколи і нікому: http://gak.com.ua/review/25481


© Іван Лузан, 14-04-2009

Нормально, пані Ноелло.
Невже Ви могли подумати таке, що і на голову не налізе - що я не прислухаюсь до Вашої поради? Ми ж з Вами гарно розуміли і розуміємо одне одного, починаючи з мого першого вірша про скриню з тим штапельним відрізом розквітчаних мрій. І які згадки та скриня у Вас викликала. Прислуховуюсь я до Вашої поради, прислуховуюсь.
Але ж тут не казарма, не учбовий клас, хоча яка-не яка - та Академія.
Від всього корисного є користь, яким би воно некорисним не здавалось.
Якщо Ви відвідали е/адреси, запропоновані мною, то Ви все зрозуміли.
Гарно у нас на сайті, а не зовсім зручно чи екзальтованим людям, чи неадекватним, чи надмірно серйозним, чи самозакоханим. Мені зручно попри все. Я не належу до жодної з категорій. Не знаю, що це Вам здалось на сайті поробленим? Мабуть, головна сторінка сайту у окремі дні, коли на ній немає бодай хоч одного твору, який привертав би читацьку увагу.

© Олесь, 14-04-2009

Пане Олесю, той сайт, де я буваю, – двомовний і незважаючи на те, що я майже не пишу російською, я хочу мати можливість публікуватися російською. На ГАК я можу повернутися за 10 хвилин.

Щодо мого нікнейму – як-то кажуть, чортяка хвоста підклав. :)
Я саме звечора мала неприємну розмову про ті події, коли мені тут робили "абщєствєне ФЕ". Тож, звичайно, як я зайшла та побачила, то в першу чергу подумала – ШО, АПЯТЬ?!! (А Ви б не подумали?)

Анекдот! Я не була на ГАКу тижнів зо три… Як пороблено.

А мої слова про те, що рецензії – не розвага, прийміть, будь ласка, до уваги…

© Noelle Daath, 14-04-2009

Якщо завітали побачити нові, цікаві твори, то не гайте часу.
Існує стовпчик праворуч, що зветься "Радимо почитати". "Поезія" - і там вся гордість нашого літресурсу.
А оці рейтинги та "активні обговорення" - пусте. Як і мій твір у ньому.
Хоча річ болюча. Оті пожежи-згарища.
У Чабанах (селище у приміській зоні Києва) два десятирічних йолопа підпалили поле, на якому вітром розкидало солому. Загорілась вона, потім скирда, за нею вони, ці палії-піромани. Один згорів, що ледве знайшли, а другий з переляку втік до лікарні.
Отаке о.

© Олесь, 14-04-2009

О, кого я бачу… Вітаю Вас, пані Ноелло.
А я вже ніяк не дочекаюсь – ні, не того, хто прийде і розсудить, а якогось кінця цій історії, яка виглядає штучною, побудованою на неадекватній поведінці – не виключаю, що в деякій мірі і моїй. Бо нічого особливого рецензувати і не було. То і нащо було відгукатись на твори, які не являють собою щось цікаве, гідне, достойне читацької уваги? Старожили сайту вже давно з таким питанням визначились.
Мене вже не дивує той факт, що майже не з’являються рецензії Невідомого поета Рабіновича, Барракуду (читача з ГАКу) також не побачиш, Командор зайнятий конкурсами (і це його справа – чим бути зайнятим), оті експерти, які є, зайняті своїми друкованими трудами (і це також є їхньою особистою справою), бо переважно вони відгукаються на цікаві твори чи на твори нових, прийдешніх авторів. Якщо в них є бодай хоч якась зернина натяку на творчу іскру.
Це є сумним знаком – хай навіть ці всі нікнейми належать і одній людині, що вони не відгукаються. Я не всіх перелічив. Бо я ж не пишу пояснювальну записку, а пишу щось таке - на зразок роздумів. Сумним – і свідчить про те, що не відчувається якогось поетичного зростання авторів ГАКу. Хіба що, може, одиниць, серед яких мене немає. Я ж ще не пишаюсь собою. Як тільки запишаюсь – то чекайте мене як читача. Аякже… Дочекаєтесь. Буду я на самісінькому Олімпі, звідки нікого не бачитиму-не чутиму.
Так от
Був і є подразнюючий фактор, який мене дратує. Причому не стільки меркантильно, а взагалі. Флудерство, про яке я ще не висловлювався у весь голос. Воно.
І я, і будь-хто з моїх творчих колег віршують – не кваплячись, обмірковуючи кожну риму, кожний рядок, смисл вірша, його цінність. Приносять вірш, розміщують.
І раптом – тільки геп!!! І вірша вже не видно. А видно серію нових, від однієї особи. Красиво, по-людськи? Та годі про це. Стек є стеком. То таке.
Ось що спонукало автора цього цунамі. http://gak.com.ua/review/25387
А мене – відповідно.
А те, що було раніше, воно десь є у копіях, надрукованих вчорашнього дня, і ніякий модератор і нічого не видаляв. Бо не було чого. Ви ж знаєте про моє ставлення до ненормативної лексики, яке трішки змінилось, бо автори-колеги, до думки яких я ставлюсь з повагою, мені пояснили, що матюки теж належать народу, що нікуди від них не дітись. Так от. Воно змінилось. Тим більше, що я десь бачив у Інтернеті цікаву думку чи правило. Оте слово з трьох літер є матюком, а з п’яти – вже ні. А ціллю чи аргументом. Чи і тим, і іншим, якщо не всім відразу. Та і це слово з п’яти літер стало досить часто з’являтись – навіть у віршах. Ото я і не витримав. Тим більше, що ніхто не має права вказувати мені на якій сторінці і що я маю робити. Це – сайт. Це – форум. І як я дізнався вчора – ще і кодло. О як.
Дякую, що завітали.
На головній сторінці того сайту, де Ви буваєте, можна знайти тільки одні і ті ж самі прізвища. Ото є плодовиті люди… Не встигнеш надрукуватись – і твого твору за годину немає. Стек, який працює на чергового графомана, виводить твір за межі переліку надрукованих. Ото і не знаю я, як Ви там творите і що. І нецікавий мені той сайт.
І шкода, що Ви не з нами. І ніхто Ваш нікнейм не захоплював. Я вчора бачив розмову.
http://gak.com.ua/review/25450 Тут вона.
Гарного Вам настрою, приємних свят. Страсна седмиця розпочалась раніше. Або кому – як.

© Олесь, 14-04-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.2982439994812 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …