Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2647
Творів: 49006
Рецензій: 93650

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Перший удар

(Рецензія на твір: ..., автор: Максим Кідрук)

© Петро Муравій, 08-11-2008
Максиме! Ви пишете добре! Принаймні мені не сподобалося! Ні!
У відгуках на попередні рецензії, Ви закликали когось писати про Ваші хиби у граматиці, щоб їх повиправляти. Відбиваючися від великої кількості своїх рецензентів, питальників і співрозмовників, я , нарешті, знайшов час для Ваших хронік. Став помічати помилки і одразу собі їх занотовувати, щоб потім Вам видати їх усі скопом. Признаюся, це було нуднувате зайняття, не раз виникала думка, що це робота літературного редактора, нехай він у видавництві займається таким. Чого я буду залишати його без роботи і без зарплати. Сам же я за це все-одно ніякої зарплати не отримаю. Але мене підштовхувала думка, що так само інші люди робили для мене, і теж безкоштовно, тож мушу і я так трохи попрацювати. Нічого зі мною від того не станеться. Роби іншим те, що хочеш, щоб робили тобі: тільки і всього. Але по мірі розвитку сюжету, з того місця, де Ви розраховуєтеся з роботи і повертаєтеся до себе, я забув за всяку правку. Може у Вас після того просто не було помилок, а може я їх не бачив. Мене захопив Ваш твір, я читав його, і швидко летів уперед разом з Вами.
Спочатку я двічи відходив від твору: домашні справи, втома, усякий клопіт. Але за третім разом я сів на нього конкретно, і лише закінчення тексту змусило мене зупинитися. Я забув за все на світі, мене нічого не цікавило, окрім Вас і Вашої Мексики. Ну Мексика ще не з"явилася. Зате був Стокгольм. Та яка там Мексика, Стокгольм? Не Мексика і не Стокгольм, а те, що написали Ви дуже добре.
Отже, твій твір не сподобався, а захопив. Максиме, пропоную перейти на ти. Я ввесь час збиваюся, потім виправляю в тексті "ти" на "Ви".
Щоправда, я не той рецензент, який може дати кваліфіковану рецензію з усілякими специфічними зауваженнями, з розкладанням по поличках, з обмиванням по літературних кістках. Я оцінюю просто як читач, а не як критик. Але, мені здається, що оцінка читача важлива, адже пишеться не для критиків, а для читачів, хоча і критики нам потрібні і спроможні дуже допомогти.
Мені здається, що твій твір дуже успішний. Хоча, звичайно, потрібно почитати його решту, дізнатися, як ти хуліганив у Стокгольмі, може кого у Мексиці побив, якомусь мексиканському ягуару очі видряпав тощо. Ну це буде потім, за наступними ударами. А зараз можна тільки привітати Вас з великим успіхом. Що я з радістю і роблю.
А тепер до чорної роботи: до помічених помилок. Загалом, можна відзначити, що Ваше слабке місце - вставні слова, які обов"язково повинні виділятися комами, але ви їх частенько не виділяєте, можливо, так захоплено летите вперед, що не зупиняєтеся на них. Ну то нічого. У разі потреби, літературний редактор таки доведе, що недарма свій хліб їсть. До речі, Ганс Християн Андерсен, знаменитий, плодовитий і хороший письменник робив дуже велику кількість посилок. І ті ж літ. редактори біля нього не голодували. Ви до його рівня недотягуєте. У Вас помилок менше.

Нижче подаю Ваші місця з поміченими помилками. Саму помилку я не виправляв, але позначав її місце знаком питання.
"Я не знаю, у чому там справа... х?тілося

"гівняний кашкет" - розумію, що слово "гівно" у Рівному всім зрозуміле і широко вживане. Але, все ж таки, є питоме українське слово лайно, а те слово з російської, суржик. Можливо, варто писати "лайновий кашкет", хоча не наполягаю. Те, що слово лайно зараз не вживається, не арґумент. Уся українська мова зараз рідко де і мало вживається. Принаймні, у моєму краї. А в західних областях вона сильно попсована суржиком. Тамтешню вуличну мову просто вважають українською, тому не виправляють і не дбають про її чистоту. Але вона від того, якраз, і не може бути еталоном.

А втім? одного дня? сталася? на перший погляд? нікчемна по своїй значимості подія.

У дійсності? це був знак.

Сіра днина починалася? як завше? у Києві

усіх? надутих помпою? котів

такий же? як і всі

Добре. Затямив.
Дяк!

Макс

© Максим Кідрук, 09-11-2008

Іще один штрих. Що у тебе там з котами? Ти не став замовляти за них панахиду? А що, мав би замовити?
Я пропустив це. Воно десь у тому місці, де я вже вчепився за твої реактивні крила, і мені не хотілося гальмувати, я стрімко летів уперед, ще й не проти був палива до двигуна підкинути, щоб швидше летіти. Але зараз маємо простой, отже можна повернутися трохи назад і порозмірковувати.
Краще прибери це місце чи оформи його якось інакше. Воно образливе для християнських богослужінь, недоречне, кощунственне, хоч ти, мабуть, цього вповні неи усвідомлюєш. Як помруть твої батьки (дай Боже, щоб вони жили якомога довше) ти прийдеш до храму і будеш молитися за упокій їхніх душ. Тоді зрозумієш недоречність у такому місці котячих асоціацій.
Пока.

© Петро Муравій, 09-11-2008

Оце, ти знаєш, сидів думав, думав і мені вже "лайновий" не таким і поганим здається. А тут - бац! - прочитав твій останній допис. Ти наче думки мої прочитав.
До речі, дякую за ще один епітет - "гомняноносець". Мені сподобалось. :)))
Щодо кашкета... я не винен. Він справді був ТАКОГО кольору :) Хоча сам по собі, як головний убір, мені дуже подобався.
І за оте "ні" я теж уже розібрався. Коротше, ніби всі нагальні справи вирішили.
Пишу далі. Уже 8-ий... 2-ий причесую, щоб викласти сюди.
До зустрічей.

Макс.

© Максим Кідрук, 08-11-2008

Звучить чи не звучить? Треба, щоб хтось сказав, а ти збоку постояв і прислухався. І бажано, щоб спроба запуску лайнового кашкета під акомпанемент була, скажімо, під гру бандури.
Максе! Все починає звучати тоді, коли його просто запускають. Я перевірив на іменах дітей. От є у святцях ім"я, так зараз нікого не називають. Не звично. А що звично? Звично Саша, Маша, Коля, Вася, Маня, Ваня. Але ж і добре буде, якщо у твоєї дитини буде таке ім"я, якого ні в кого не беде навколо. Ніхто з таким іменем її не дублюватиме. От називаєш дитину так, потихеньку сам до того імені звикаєш, і вже через три дні здається, що кращого імені не можна було віднайти, як оте рідкісне і незвичне, якою дитину таки назвали. Так і лайновий кашкет зазвучить, як тільки опиниться у твоєму творі. Головне, щоб тобі самому слово лайно стало звичайним. Хоча якусь ти таку метафору обрав!?! Чому це ти мав носити саме лайновий кашкет? Чи тебе батьки так не любили, що крім лайна, нічого кращого на голову тобі не одягли? Чи ти так вже сильно понижуєш отого хлопця-дослідника, тому що то ти? Тому що він займався такими нікчемними зайняттями? То ти такий вже й гомняноносець був, якщо з нього щось варте уваги виросло. То було жолудь, з якого виріс дуб. До-речі, а жолудь якого кольору? Вирішуй, звичайно, сам.
Ні, після одного дня коми непотрібно. Спочатку мені вираз "одного дня" вставними словами здався. Я тепер бачу, що помилився. У мене, до речі, теж болячка зі вставними словами, як і в тебе.
Що там кумекати з тою фразою? Ти мою рецу до кінця дочитав? Там написано конкретніше: "Отже, твій твір не сподобався, а захопив." "Сподобався" для моєї характеристики було замало. А, скориставшись цим, я потримав трохи інтригу. Ти ж про шолом подумував. І все плакався, щоб тебе не сильно били. Я й подумав. Й назвав "Першим ударом". От і все. Жарт звичайно. До наступної зустрічі, Максе!

Петро М.

© анонім (94.248.107.—), 08-11-2008

Ну, що... я навіть не знаю, що сказати.
Навіть не знаю, як вам дякувати за чималий шмат проробленої роботи!
До слова, давайте і справді на "ти".
Немає таких слів, якими я міг би виразити тобі свою вдячність! З усіма виправленнями згоден. Там навіть нема чого сперечатися, просто недогледів. Крім, хіба що коми після "одного дня". Вона там справді треба? Чи то я такий неук? :)
Щодо "гівняний кашкет" сам довго думав. Але лайновий геть не звучить. Тре вигадати щось інше, не менш експресивне.
Добре, тоді скоро викладу повністю другий розділ. Там хай ще й не Мексика (з уривків уже було видно), зате уже близько до Мексики.

Єдине я не зовсім розкумекав твою першу фразу "Максиме! Ви пишете добре! Принаймні мені не сподобалося! Ні!" :) По-моєму, десь закралося маленьке протиріччя. Хочу роз"яснення :)

Ще раз дякую.

Макс.

© Максим Кідрук, 08-11-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.1241810321808 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …