Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2641
Творів: 48643
Рецензій: 93404

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: П, автор: Леонід Данільчик)

© Уляна Янко, 31-03-2021
хочу спати. твір базується на реальних подіях, людях локаціях?
бо знаю згадану в творі місцевість і людей не з книжок, і трохи смішно читати про захланного сільського ксьондза, що брав "на лапу" ( дуже мені нагадує менталітет московського патріархату) до речі, в селах західної України, зокрема Перемишлянщини, за Польщі були не лише костели а й греко-католицькі та православні церкви. чому у вас українці наймали священника з костела?
і в Дунаєві були наші церкви. а також дивує мова персонажів. на Перемишлянщині є своя говірка одна із західних, а ви подаєте її то як польську мову то як літературну.
ще дивніше дивно читати, коли українці мж собою розмовляють польською. особливо у час другої світової.
чи у творі йдеться не про українську, а про польську родину, яка мешкала на тих теренах?

забула сказати: історичні моменти. культура, традиції - це не фольклор, а українська автентичність

© Уляна Янко, 31-03-2021

так, там описка)

про подання тексту. у Вас намішані різні географічні назви, різні регіони: і Франківщина, і Тернопілля. але ж художній текст не репортаж, і не щоденник. коли ви пишете, що хтось там звідкись щось привіз, то навіщо згадуєте Рогатин? яка мета? якщо потім пишете про Тернопільщину? це різні регіони і читач губиться у здогаді, де ж все-таки локація дії персонажів. на Тернопільщині. якщо за Польщі це був один повіт, і він суттєвий для ідеї чи сюжету, то варто вказати це, і назвати який саме. якщо ні, то навіщо згадувати Рогатин? напишіть просто: «З міста». тобто якось зв’яжіть докупи сі ці назви, покажіть читачу, чому саме вони а не інші важливі в тексті якщо хочете, щоб читачу було цікаво.
далі. якщо мова про Галичину, мають бути відповідним змісту і доречними і час дії. покажіть це. в Галичині була не одна війна.
у 39 році в Галичині в тих роках були поляки, але ні на Тернопільщині, ні на Франківщині у селах вони не складали більшості, то яка логіка в зображенні персонажів-поляків, якщо вони не несуть смислового навантаження? ради красного слівця польською? якщо це бувальщина про якісь конкретні родини, то й треба було подавати як бувальщину, а не як оповідання, яке передбачає типову загальність. з Вашого тексту архетипу галицького селянина не видно. якщо забрати географічні назви, неясно, де відбувається дія. і поляки погоди не роблять. вони мешкали і на Львівщині і на Волині, і в селах центру України.
щодо послуги польським священиком українцям я вже казала. якщо це не бувальщина, це нетипово для галичан, а отже в історичному контексті не сприймається
хоругви у похоронній процесії не використовуються. і в римо-католиків взагалі нема хоругов .

чи цікаво читати. хотілося б, але не цього разу. вищеописані ляпи і негармонійності не спряють зацікавленості його читання. я люблю читати твори, в яких автор пише про те, що чітко знає що і як. а не з чиїхось розмов. особливо про історичні факти моменти, традиції, тощо.
а ще мене напружують невмотивовані сюжетом детальні описи. через це теж читала по косій).

© Уляна Янко, 31-03-2021

Доброго дня.
Ви як завжди дуже прискіпливі та скурпульозні, що стосується фолькльору ))))
Щодо стрия і вуйка - слушно виправлю.
Джерелом інформації є та Славця, що тицяє Олексу в ногу. Їй зараз 87.
Розповіді не надто детальні. Бо як Ви розумієте важко втримати в пам’яті події 1939 року.
Але я і не намагаюсь передати побут того часу та місцевосці. Це було б надто складно. Важка, пильна робота. Непевний, що мені до снаги. Тому уникаю описів поховання, одягу, будівель, використання діалекту тощо.
Головною метою твору це емоційні переживання головного героя, що призвели до фатального кінця.
Костела в селі не було. Він був аж в Нараєві. Чому священника називали ксьондзом не знаю. Чесно. Бабуся так всіх священників називає, а церкви ділить на три групи. Польский костел, Наша і Московська церква. Удокладнювати яка саме церква була у селі я не став, з тієї ж причини, що і не робив описів побуту.
Щодо «на лапу» ксьондзу - то це не хабар. Звичайна оплата за ритуально-культові послуги. Просто тариф для бідноти був надто високий. Тут вигадка відсутня – подія описана зі слів так як є.
Що стосується деталей спілкування. На хуторі жили в перемішку поляки та українці. Зазулі, Паснаки українці. Чичі – поляки. Все це були переселенці з регіону поруч з Ісканю. Українці розмовляли українською, поляки польською. Це я не вигадую – переказую.
Діалекту уникаю свідомо. По Вашій, до речі рекомендації. Не володію ним в достатній мірі, щоб передати колорит. А окремі знані мною слова в тексті звучать грубо, не на своєму місці. Та і говірка переселенців хуторян і місцевих селян була різна. Передати такі тонкі аспекти я не зможу. Це далеко по за межами моїх можливостей.
Дякую. За відгук. Як завжди дуже докладний))))
(«Хочу спати» я подумав, що твір Вам видався нудним, А це одруківка – «спитати»)
Скажіть –чи цікаво Вам було читати?

© Леонід Данільчик, 31-03-2021

описка --* не брат дружини.

© Уляна Янко, 31-03-2021

п с. стрийко - не брат чоловіка, а брат батька, а вуйко - не брат сестри. а мамин брат)). п

© Уляна Янко, 31-03-2021

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.45971703529358 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …