дякую. за розуміння, пане Михайле.
боялася пафосу. спогади для мене дорогі, тому не хотілося розцяцьковувати зайвим.
але певно можна було б написати якось художніше. все-таки це художній твір. а толі не вміла, та й зараз теж не надто просунулася у вмінні писати прозу)
якби писала тепер, то хіба що розписала б ширше. -- більше про сусідку і інших сусідів, які запам"яталися, хоч не впевнена в ому, що це потрібне і що вийшло б краще.
© анонім (95.134.6.—), 16-01-2019 |
