Ще раз успіхів.
Сарказм у вас вдався, просто мені часом хочеться про щось написати, так би мовити у розширення.
Вам великий респект - і творчої наснаги...
Дякую Вам за рецензію. Багато фактів, наведених Вами, я знаю, деякі бачив і оцінював трохи по-іншому. Деякі не знав, зокрема про вимушену втечу Івана Федорова. Хоча в загальний контекст долі тих, хто відкриває для людства нові перспективи, це гарно вкладається.
Щодо змісту моєї "Першої квітки", боюся, що Ви занадто серйозно поставились до нього. Все ж таки це я в деякій мірі хотів жартома описати явище, трохи сарказму, але, бачу, що сарказм вийшов у мене не дуже вдало. Ну та гаразд. Будемо вчитися)))
Я, загалом, не проти переходу на оцифровану літературу, сам здебільшого користуюся в компі і в смартфоні. Але є в друкованій книзі щось особливе, ближче до душі, чи щось таке.
Може тут діє ще відчуття власності - це річ МОЯ, я можу нею користуватися, самою річчю - книгою. Не просто текст на екрані, як нічиє джерело інформації. І ще деякі загальні схильності людини.
Тому я згоден з Вами, що книга не щезне, навіть друкована, як не зникла мова піктограм, котрій вже десятки тисяч років.
Дуже цікаву тему Ви підняли - якою буде книга в майбутньому. (До речі - те, що ви бачите книгу розважальну з гнучким сценарієм і налаштуванням - це лише підтверджує, наскількі людині важливо мати “своє”, як зараз кожен налаштовує собі мобільник для своїх потреб.)
Загалом думаю, що люди зможуть збагнути, що слово, картинка, мультимедія - це різні речі, а також, що інформація для знання і для душі - це різні речі, і не буде спекуляцій і комерційних наступів одного виду інформації на інші. Крім того, люди розвинуться так, що будуть розуміти один одного з-півслова, і оскільки у всіх буде єдина мета - утворювати загальне добро, то й сутність інформації та її види будуть набагато ємнішими і інтуітивно зрозумілими.
