© Василь Шляхтич, 19-04-2013
|
З порожнього, повірте - не п’ю.
З порожньої – не наливаю.
З придбаного, мов з серця даю.
З рідним словом до вас влітаю.
Засіяні гріхи весною
Здрадливим братом в сорок сьомім,
Згадують, не своїх героїв.
Залишаючи живий спомин.
Здається, правду зі сну будиш.
За руку ведеш на могилу,
З якої не стануть вже люди.
Земля прикрила йхнє тіло...
Загукані, не мали сили
Заговорити одним крилом.
18.04.2013р.
|
|
кількість оцінок — 0 |
|